Президент США Джо Байден поговорив по телефону з президентом Росії Володимиром Путіним. В Україні чимало скептиків спробували знайти в цьому певну зраду. Та навіть кинути камінь в бік МЗС та Офісу Президента за те, що Банкова не змогла вирішити питання розмови Зеленського з американським лідером раніше.

Насправді жодної зради немає.

Черговість розмов Байдена цілком відповідає стратегічним інтересам США. Він поговорив з прем'єром Канади Трюдо, президентом Мексики Обрадором – країни-сусіди. Поспілкувався з канцлером Німеччини Меркель та президентом Франції Макроном – європейські союзники. Переговорив з генсеком НАТО Столтенбергом. І вже потім зателефонував Путіну.

Не варто забувати, що США та Росію об'єднує стратегічне протистояння з Китаєм і низка інших питань. Тому на цій шаховій дошці обидві держави будуть змушені співпрацювати. Натомість, президент Сполучених Штатів у розмові доволі жорстко поставив питання України. Поставив так, що у Росії вирішили змінити тональність, а частину питань замовчали. І хоча Україна для США залишається периферією, але водночас є союзником, якого Білий дім вже не відпустить.

Про що Байден говорив з Путіним

Байден та Путін змогли домовитися щодо продовження Договору про заходи стосовно подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Це відповідає спільним інтересам обох країн. Також обговорили українське питання. Але якщо Білий дім подав розмову із чітким сигналом від Байдена про захист українського суверенітету та продовження допомоги Україні, то Кремль обмежився даними про «внутрішньоукраїнське врегулювання». Теза Байдена дуже важлива, бо дає чітко зрозуміти – США продовжать санкційний тиск, не закриватимуть очі на анексію Криму і системно продовжать підтримувати Україну, реформи та інтеграцію на захід.

Окрім цього, Джо Байден нагадав Путіну про отруєння Навального, кібератаки на урядові структури США зі сторони російських спецслужб, втручання у вибори та плату талібам за вбивство американських військових. Ці моменти в Кремлі взагалі замовчали.

Що далі для України

Потрібно зрозуміти, що тему з відсутністю дзвінка Байдена із привітанням з Днем народження Зеленського найбільше вигідно хитати у таборах опозиції. Але цього дзвінка не могло бути раніше, ніж він відбудеться до Бориса Джонсона чи Анджея Дуди. Україна повинна розуміти своє місце у довгому списку союзників США. Офіс Президента та МЗС мають вибудувати чітку стратегію комунікації. І під спілкування з США на вищому рівні має бути визначений один представник від Зеленського у майбутньому.
В України є вірний та хибні шляхи до зближення з США. Перший хибний шлях – це занадто велика активність в Азії, зокрема, зближення з Китаєм. В Південній Азії створюється зона вільної торгівлі, Зеленський планує азійське турне. І воно має бути виваженим. Другий хибний шлях – це намагання Києва будувати стосунки зі США напряму, ігноруючи наявні проблеми, гальмуючи реформи. Звідси випливає один стратегічно вірний шлях. Зближення України зі США напряму залежить не тільки від розвитку та позитивних перетворень, але й від наших стосунків з країнами Балтії, Польщею, Румунією та Угорщиною. Ми повинні активніше боротися за місце в Тримор'ї, використовувати лобізм Польщі та країн Балтії. Саме це і є пріоритетом нашої зовнішньої політики у найближчій перспективі. Безперечно, зайвими не будуть зв'язки з Великою Британією. Але шлях до Вашингтона точно лежить через Варшаву.

Наразі поки що зради не сталося. Розмова Зеленського і Байдена відбудеться.

У потрібний час.