Із попереднього допису сподіватимемось, що багато зрозуміло стало. Є ще інформація в мережі і хто захоче той знайде на цю тему чимало досліджень та пояснень. Але є ще інша частина цього питання. Питання яким неодноразово задавались, не тільки українці, до речі, чому після Афганістану не було героїв, які б ліквідували червоних директорів та їх бандитських поплічників 90-х?

Давайте розмірковувати. Солдати та офіцери, що воювали в тій війні у своїй більшості, принаймні підсвідомо, розуміли, що творять лихо. І тому повернувшись додому були надламані і тому про яке «месництво» могла бути мова. А ще й взявши до уваги, що більшість і не воювали по-справжньому (перебування у зоні бойових дій абсолютно не значить, що доводиться вступати в цілеспрямований бій).

Йдемо далі. Наведемо ще трохи прикладів та цікавої інформації. Наприклад, в Речі Посполитій в сімнадцятому сторіччі проводили наступні дослідження. Полк солдат на стрільбищі вразив в ході перевірки 500 мішеней. А потім у бою через декілька днів вся стрільба усього полку вразила тільки трьох солдат супротивника. Страх, так страх, але... Людина біологічно не придатна вбивати людину. А психічно-неврівноважені, що складають малий відсоток у війні, але завдають найбільшу шкоду супротивнику, як стверджують психологи США, поза військовими діями здебільшого вбивці і сидять у тюрмах.

Ось такий спогад. Один із ветеранів американської висадки у Франції розповів, що один-єдиний солдат вирішив весь успіх бою: поки всі ховались в укритті на узбережжі, він забрався до ДОТу німців, випустив в амбразуру ріжок автомату, а потім закидав його гранатами, вбивши там всіх. Потім побіг до наступного, де боючись смерті, йому одному здались всі німецькі солдати. І таких прикладів багато коли з одного боку такі от солдати, а з іншого солдати, що підсвідомо не хочуть помирати захищаючи чужу землю. Зовсім інша поведінка тих же німецьких солдат на німецьких землях, які для них і справді були Батьківщиною.

Ну і так далі. Тобто є люди для яких вбивство — це не проблема. Але ж від таких людей треба мати змогу захиститись. А як в наших умовах можна від таких захиститись без зброї. Тому і вся зброя у бандитів у формі (не всі у формі бандити, але їх там до біса) і без. Охоронні фірми, які начебто і не мають права на використання, як кажуть наші західні «друзі», летальної зброї, але при необхідності використовують. Трішки в звичайних громадян є мисливської зброї, ну і все. Але мисливці також люди — не будуть вони шмаляти по людях. Скільки прикладів, коли мисливці в когось стріляли поза полюванням. Правильно тільки ті, хто прокурор, депутат, суддя та інші боговибрані.

Та цей допис зводиться в результаті трішки до іншого. Не будуть по вулицям ходити гурти людей, навіть, якщо дозволять легально купувати короткоствольну зброю та інше. Треба буде дуже вже всіх довести. Чого і бояться вгорі живучі. Не знають вони чи вже довели до точки кипіння, чи ні. Та, коли доведуть, то, як завжди, з «вилами» потрібно буде йти.

Тому і не варто очікувати, що прийдуть гайдамаки і зрубають з плечей кляті запроданські морди. Ні, не прийдуть. І вибірково ніхто не буде такого робити. Тільки на фронті — там від цього з розуму не зійдеш, а тут — вбивця. Та й хто вміє і головне може, то вже давно «на олівці» або в банді — тій чи іншій. От так от правда. Або доведуть, що вийдуть підбурені маси, або армія скине. Але маси аморфні, а армією керують ті, кого також треба «виховувати», що вже казати про нацгвардії та інших.

Добровольці — це були єдині, хто могли змінити ситуацію, але поки всі заробляли гроші — їх попересаджали або купили, або, на жаль, вбили.

Побачите групи озброєних людей — знайте, що це бандити формені чи безформені. Свої вже знають, що часи змінились і перед очима ніхто бігати і махати зброєю не буде. Тільки маршами під прапорами, коли точно знаєш хто це. Шкода тільки, що загинули, але є і радісна звістка — це тільки початок.

І щоб зрозуміти більше — перечитайте, що робилось на західноукраїнських землях перед і під час Першої світової війни. Що було зроблене для появи УССів. Скільки членів спільноти тоді так чи інакше зорганізувались. Хто вони були: освічені та культурні люди. Як відносились до своєї землі. Як відносились до пияцтва (зараз це вже і наркотики та інші залежності).

І наостанок. Метод боротьби, що набирає обертів — економічний. Далі буде...