Якось один таксист розповів про випадок, що стався з ним на роботі. Під'їхав значить якось він на виклик. Побачив двух «жіночок» із валізою і хотів допомогти покласти ту валізу у багажник чи куди там. Звертається до викликавших його: «Любі жінки чи вам допомогти?» На що одна з них із образою відповіла, що які ми жінки, ми ж дівчата. Ну і ображена всю дорогу з ним їхала, хоча він і перепросив. Вони були далеко не вісімнадцяти років і виглядали відповідно — не як дівчата. Викликали пізно ввечері і їхала тільки одна з них у аеропорт. Яка дівчина сама пізно ввечері їздить у аеропорт. З нею би батько чи ще хтось би був. Питається: на що ображатись? Знову бачимо випадок, коли викривляється дійсність і нас змушують в це вірити.

Коли тобі далеко за «дівочий» вік і навряд чи ти цнотлива, проте ображаєшся на те, що тебе називають жінкою, жіночкою, ну так, як це і має бути — це досить дивно. Як називати дівчиною людину у віці, не знаю, тридцяти років? Хто винен, що ніби в цьому віці і сім'я мала бути чи там статус який, а вийшло, що не вийшло. Дівчата то ж бо щось тендітне та прекрасне і, що найголовніше — вони цнотливі. А тепер покажіть мені цнотливих, хоча б, після двадцяти? Або тих, кому двадцять і вони живуть із тим обраним, з ким втратили цноту. Але ображатись вони можуть.

За дівчатами батьки ще приглядають та турбуються. Але зараз так, що все штучно накладено-фарбавано-нарощене і велике бажання виглядати якнаймолодше. Здавалось би, що бути гарною можна і без того, особливо, коли краса справжнього тіла поєднується із красою внутрішньою. Проте, це ж складно бути справжньою. Простіше сходити в салон краси. Або вульгарно виглядати в пенсійному віці із вискубаними бровами і татуажем замість них, при цьому, маючи одряхліле тіло. Мала би вже бути мила бабуся, а вийшла невдоволена бабця.

Що вже там казати за більш молодших: за розумом, здоровим тілом дивитись — ні, а от кілограм штукатурки на себе навалити — це будь ласка. Коротше, якщо хочеться, щоб поруч були справжні люди, то й ви будьте справжні. А те, що десь сивина, а десь нігті закороткі, то це будь-який справжній чоловік «мужньо» витримає, коли біля нього буде берегиня, дружина та мати їхніх дітей. А коли страшно бути собою із кимось, то навіщо вам такий «хтось»?

Коли вже погодились — не дивуйтесь, якщо поруч із вами
виявиться гімінце з перегаром чи лінькувате, чи самозакохане нахабо, чи просто бовдур.

Справжніх справжнім. З весною наші любі українські дівчата та любі українські жіночки!