Новини від української освіти, а саме зі школи.
Виявляється, що за якимось дуже розумним, гуманним та дуже людяним законом чи постановою якоюсь — всі діти мають навчатись разом. І із різними синдромами, недоліками та іншими «особливостями» і нормальні (хоча тепер питання, що таке нормальність).
Так от, діти, яких раніше навчали в спеціалізованих закладах тепер повинні адаптуватись серед спільності з дитинства. Те, що вони не встигають, не можуть подекуди — це таке. Заважають навчатись іншим дітям, змушуючи вчителів приділяти їм особливу увагу.
А як же решта дітей? Та все рівно — усереднимо всіх. Правда раніше, ті хто наче відстає, просто вели себе тихо і вчили те, на що вистачало сил. А зараз діти із особливостями можуть викинути щось типу криків посеред уроку, биття себе у істериці впавши на підлогу, когось вдарити і, якщо раніше на них можна було вплинути, то зараз вони особливі. Там є якісь години окремого навчання для таких дітей, але лімітовані і ще є купа нюансів, але на практиці тепер просто з дітьми, які цей світ сприймають більш-менш адекватно навчаються особливі. Але з цими особливими не навчаються в ліцеях і гімназіях і т.д. там, де навчаються діти заможних громадян.
Виходить загальнодоступна середня освіта отримала ще одну проблему. Поряд із поганою кваліфікацією молодих вчителів (а як інакше — де взяти таку кількість бажаючих за таку зарплатню і в таких умовах захоче працювати в школі), відсутністю фінансування роздаткових та розхідних матеріалів і тому подібне, тепер ще є проблема особливих дітей.
В спеціалізованих закладах відповідна кількість персоналу і умови (принаймні має бути), а тут як собі хочете, але мусите. Що робити батькам, які бояться, що їхній дитині особлива дитина, з причини сприйняття цього світу по-іншому, якимось олівцем, наприклад, в око вцілить?
Особлива дитина і невинна — вона інша, а от система, що робить все для того, щоб розумні і кмітливі виродились, винна. І ми з вами, що допускаємо такі зміни. Зі своєю гуманізацією, чи як вони це називають, чомусь забувається те, що у розвинутих країнах, де такого плану підходи практикують, зовсім інші умови в тих же школах, де це практикують. Ми до такого не готові, коли учнів в класі понад норму, а тут тобі ще особливі.
Ось і виходить, що приватні школи автоматично будуть заповнюватись. Але тоді питання, навіщо нам державні, щоб притупляти здібних і забувати про особливі потреби деяких дітей?
От така ось ще одна проблема поряд із безліччю інших. Часом видається, що занадто багато проблем створюють законодавце-керівнико-урядники, хоча мали би їх вирішувати.
