Питання в тому: для чого ви чимось займаєтесь? Те, що багато і важко працюєте — це добре. Але для чого? Заганяєте себе в могилу поспішаючи досягнути того, що важливо для інших.
Як написала спостережлива людина: «Половину життя заробляємо для того, щоб було за що лікуватись наступну половину життя».
Робити важливе для себе. Якщо в стосунках, в суспільстві, в людстві — обрати заняття тим, що приносить вам радість і є значимим для стосунків, суспільства, людства. Така собі самореалізація. Але забудьте про думку інших, яка створена думкою ще інших. Будьте собою. Дивіться по результатам. Бережіть себе, але і займайтесь справами, що вас цікавлять по-справжньому. Будьте сильними та сміливими, інколи рішення про відступ ще більша сміливість, ніж наступ.
Мабуть треба забути про егоїзм та про альтруїзм. В чистого егоїста чи будуть справжні друзі та стосунки? А в альтруїста має завжди бути що давати, адже віддавши все — що в нього самого залишиться для життя? Все в міру.
Будьте щасливими. Мало довкола щасливих людей. І коли таких помічаєш — як вони прямо сяють — стає на душі приємно і радісно. Всі заняття по-своєму важливі. Просто в наш час всім нав'язали думку, що головним мірилом діла — є отриманий дохід. Це шлях в нікуди. Так можна попрацювати і, як-то кажуть, перегоріти. Перегоріти назавжди. Звичайно без засобів до існування прожити мало можливо. Але апетит можна зменшити: «Грошей для життя має бути достатньо, замість того, щоб бути просто багато». Якщо хтось каже, що бути багатим грошима дуже важко, то можна відповісти, що бути багатим душею ще важче.
Для людини рано чи пізно все закінчується. Запалати і згоріти як сірник до тридцяти років чи палати як багаття встигнувши передати життєву мудрість ще й внукам — обирати кожному для себе.
