Падіння культури поведінки призвело до того, що ніхто нічого не соромиться. Проте, інколи причина не в сором'язливості, а в здоровому глузді. Це, наприклад, стосується культури паління-куріння.
Дорослі безсоромно палять при дітях. Недочоловіки — при жінках. А підлітки хизуються перед дорослими. Огидно чи не так? Хм, та ні — це низько та по-холуйськи, а огидно — це коли вагітні і молоді мами палять і палять, і палять, і палять.
Ці, вибачте, довбні, мало того, що забули про своє здоров'я, так ще й залишають без шансів своїх дітей бути здоровими. В них бач дуже поважні обставини, що дозволяють їм палити. І зовсім відсутня сила волі, щоб позбутися цієї звички. А потім, коли їхні хворі від народження діти починають хворіти ще гірше, то вони набираються сміливості просити про допомогу у інших, бо немає грошей на лікування дитини. Так, видається, лікувати треба було батьків, ще задовго до того як допомога знадобилася їхнім дітям.
Хіба ж так важко подумати про когось іще, окрім себе, тим паче коли мова йде про власних дітей? Розумні та здорові подумають, завжди подумають, а от недолугі та криві дуже рідко. Одразу виникає питання: тоді ж для чого таких підтримувати, якщо вони навіть найдорожче, що може бути — своїх нащадків не бережуть?
Ось і виходить дивна ситуація, коли одні хворі на голову, але завдяки собі, а інші хворі від народження, але завдяки батькам. І що з такими робити... Чому суспільство терпить таке становище? Чи так йому добре, що давай скільки хочеш слабих та хворих. Коли вже буде спільне осудження такого роду поведінки? А, ну так, немає часу, якось само перебуде...
