Багато суперечок точиться навколо питання правильності розміщення кольорів на прапорі нашої Батьківщини. Жовто-блакитний... Червоно-чорний... Щось говорить, що в назві зберігся правильний зміст. Жовтий — зверху, а синій — знизу; червоний — зверху, а чорний зверху. Навіть можемо не брати до уваги правила, за якими кольори розміщуються кольори на прапорах. Сонце-вогонь і море-вода — які сильні символи. Хіба проти таких встоять вороги?!
Можливо є варті уваги докази, що потрібно залишити прапор таким як він є зараз. Але беручи до уваги символізм, описаний вище, правила геральдики і не тільки та крайню необхідність змін в державі — потрібно змінювати. Все, що робить нас сильнішими потрібно використовувати. Це стосується і гімну.
З психології відомо, що частка «не» ігнорується підсвідомістю. А в нашому гімні: «Ще не вмерла...». Потрібно змінити, наприклад, на «Будуть жити вічно України і слава і воля». Окрім того слова: «...Ще нам браття молодії посміхнеться доля...» і так далі. Вже нам «посміхнулась» доля — в нас власна країна і потрібно ламати все те старе, що нас обтяжує та розбудовувати державу хай там що. Вже «гинуть наші воріженькі» бодай їм грець. Потрібно, щоб слухаючи наш гімн громадяни розуміли в якій прекрасній та сильній країні вони живуть, навіть, якщо зараз все лише на етапі становлення. А вороги чуючи наш гімн мають боятись і думати чи хочуть вони мати з нами справу. Бо зараз, здається, українці в депресію впадають, а вороги як на рабів дивляться.
Кольори, цифри, назви — хтось каже, що все пусте, але чомусь і церковники, і сектанти, і сильні світу цього — всі звертають на це увагу. Можливо, варто і нам.
