«...Московщина не мала виходу на море. Головна єї ріка Волга пливе попід Уральскі гори на полудневий схід у Каспійське озеро в азийські пистинї, а за Уральскими горами на схід є величезний край Сибір. Ще найблизшою була дорога на захід до Балтійського моря. Та ба, — на дорозї стояв Великий Новгород, що становив тоді окрему, независиму республіку.
В інтересї москалїв було забрати Великий Новгород і в той спосіб дістати ся до Балтийского моря. Але Новгородцї, инший не-московский нарід, вони не хотїли дати ся живцем закопати і боронили ся довгий час.
Новгородцїв було менше як москалїв і як побачили, що о власних силах не зможуть устояти ся против своїх ворогів, тодї закликали на поміч литовско-руських князїв. І литовско-руські князї пішли з помочию Новгородцям тай воювали із москалями.
Але москалї підмовили кримських Татарів, аби ішли бити литовску Русь-Україну. Тому литовско-руські князї не могли довше помагати Новгородцям, бо мусїли стягати всї свої войска до оборони против Татар.
Тодї москалї облягли Новгород і по завзятій боротьбі здобули, зруйнували єго і Новгородцїв силою виселили аж під Ураль, а Новгородщину населили москалї і так зобули приступ до Балтийского моря.
Наші „кацапи“ кажуть, що єдність „руського“ нороду видна з істориї. А тимчасом видимо з історї, єдности не було. Іменно Русини-Українцї і Білоруси тримали ся купи литовско-руській державі та воювали із Москалями і їх союзниками Татарами, а також Новгородцї не хотїли приставати до москалїв, аж поки москалї силою їх не підбили...»
«Русини а москалї.» Збірка статей та оповідань. Іван Захарко.
Не факт, але для поміркувати, що проти цих «добрих сусідів», виявляється, навіть об'єднувались, при чому і ті, на чиїх землях зараз панують московіти.