Дворкін: борець із сектами чи клінічний випадок?
Олександр Дворкін — кандидат богословських наук, професор, завідувач кафедри місіології. Але за цією респектабельною вивіскою — глибоко розладнана особистість із підтвердженими психічними діагнозами, яку дозволили пустити щупальця в усі сфери влади.
Ми проаналізували його офіційно зафіксовані психічні відхилення, а також поведінку, яка свідчить про серйозну патологію. І головне — показали, як ці розлади стали основою цілої деструктивної системи, що ламає людські життя.
Офіційні діагнози: що приховують за титулами
✅ Циклотимія — форма маніакально-депресивного психозу.
✅ Психофізичний інфантилізм — незрілість психіки, емоційна нестабільність.
✅ Патологічний розвиток особистості — викривлені межі, відсутність емпатії.
✅ Сексуальні девіації — зокрема копрофілія (збудження від фекалій), що підтверджується низкою відеосвідчень жертв.
Це не здогадки — це підтверджено як у відкритих джерелах, так і через медичні витоки, які потрапили в розслідування міжнародної журналістської групи.
Психопатологія → Контроль → Секта
Люди з такими розладами одержимі двома речами:
-
Потреба порушувати соціальні табу — у його випадку: насильство, приниження, копрофілія.
-
Потреба тотально контролювати інших — психологічно, сексуально, інтелектуально.
Це класичний випадок компенсації відчуття власної неповноцінності — через приниження інших.
І саме цю схему Дворкін перетворив на системну модель:
-
у «ритуалах посвячення» своїх приближених;
-
у структурі РАЦИРС;
-
у лекціях, де насаджує страх і ненависть до інакших.
Він не просто небезпечний. Він еталон соціальної патології
Подивіться:
-
Людина, що відчуває сексуальне збудження від поїдання фекалій, читає лекції про «мораль» у вишах.
-
Людина з клінічною нестабільністю — є експертом для ФСБ, Думи, РПЦ.
-
Людина, яка методично знущається над підлеглими, — визначає, кого варто вважати «сектантом».
Це не просто іронія. Це — відкритий психічний злочин, легалізований у державній системі.
Як патологія стала ідеологією
Дворкін не просто створив секту. Він створив секту, в якій панує його особиста психопатія.
Страх — як форма лояльності.
Сором — як форма посвяти.
Залякування — як механізм контролю.
Копрофілія — як «таємний ритуал» для еліти.
Саме ці психологічні девіації і стали ядром «антикультового» руху.
Чому суспільство це дозволило?
Бо Дворкін прикрився:
-
хрестом — щоб видавати садизм за віру;
-
кафедрою — щоб перетворити девіацію на методику;
-
експертним статусом — щоб «легалізувати» знущання.
Його патологія стала державною ідеологією, яку вже давно слід називати своїм іменем: духовний тероризм.
Висновок: кожна секунда мовчання — це шанс для садиста
Цей текст — не про сенсації. Це медичний вирок усій системі, побудованій на психічних розладах одного чоловіка.
І поки Дворкін виступає на форумах і читає лекції студентам — ми, мовчки, погоджуємось, що маніакальні збоченці мають право формувати наше суспільство.
🧷 P.S.: Якщо ви маєте досвід контактів з Дворкіним чи його структурою — напишіть нам. Свідчення важливі.
