Сьогодні наше славетне місто святкувало День Перемоги у Другій світовій війні. У місті відбулися урочисті заходи.
Біля Вічного вогню, де зібралися сотні наших містян і гостей міста, серед яких також були гості з польського міста-побратима Слубіце, відбулося літературно-мистецьке свято «Подвиг. Життя. Пам'ять». Також на святі виступили й артисти з Києва — українського академічного фольклорно-етнографічного ансамблю «Калина».
По центральній вулиці нашого міста, вулиці Свободи урочистим маршем пройшли учасники АТО, які обороняли Донецьке летовище, що билися в боях під Іловайськом, Дебальцевим, Зайцеве.
Все проходило, начебто чудово, без негараздів та «гіркоти». Але коли наступило передвечір'я – ось тут і почалось.
Після 20-ї години в поліції пролунав несподіваний дзвінок: в одному з дворів, розташованих поблизу автовокзалу, п'ятеро молодиків вчинили розбійний напад на чоловіка зрілого віку на ім'я Микола (ім'я змінено), який був напідпитку, тобто, «накидали йому стусанів», від яких він втратив свідомість. Поки Микола приходив до тями, п'ятірка молодиків забрала у нього барсетку, в якій був паспорт Миколи, банківська картка «Приватбанку» та чималенько грошей. Також Микола позбувся і подарунка від свого сина – це коштовного мобільного телефону.
Викликала поліцію дружина Миколи. Приїхала поліція, почали з'ясовувати усі обставини, про які їм повідомили Микола з дружиною. Все йшло справненько, поки діло не дійшло до написання заяви. І тут все почалося: заявниця (дружина Миколи) почала вагатися, мов, Миколі потрібно їхати на роботу в інше місто, тобто, як же він буде допомагати слідству? І вагання цієї жіночки відразу побачили поліціянти – вони відразу почали її умовляти, щоб вона з чоловіком не писали заяву про злочин. Як то кажуть, поліція заявників «дотиснула», чим зробила «своє діло» — на один тяжкий злочин поменшало, а тому – показники у боротьбі зі злочинністю «покращились».
А проблема залишилася не вирішеною: молодики відлупцювали Миколу, забрали його речі та документи і за це їм нічого не буде? Але такого допускати не можна.
Якщо шосткинські поліцейські, які виїхали на виклик до Миколи з його дружиною, можливо вдалися...до умовлянь потерпілого відмовитися писати заяву про вчинення відносно нього розбійного нападу, щоб таким чином «покращити» свої показники у боротьбі зі злочинністю, то чого можна в подальшому чекати нашим городянам? Поліція і в подальшому буде усіх заявників умовляти?
Вважаю, що необхідно нагадати також і про те, що в законодавстві передбачена відповідальність за неправдивий виклик спеціальних служб. Тож в даній ситуації шосткинські поліцейські повинні вирішити питання, що стосується Миколи з його дружиною так, як того вимагає Закон.
На брехні перед громадою далеко не поїдеш. Люди повинні знати правду про роботу шосткинської поліції, яка б вона не була: гірка чи солодка. І громадяни хочуть бачити якісну роботу поліцейських у боротьбі зі злочинністю, а не в умовлянні заявників та потерпілих відмовитися від написання заяв та повідомлень про вчинення злочинів. Чекаємо на відповідь з цього приводу. Далі буде.
