Скільки горя, страждань, національних, соціальних, політичних обмежень і принижень протягом цих шести з половиною сторіч зазнали Гуцульський край і його жителі-гуцули від іноземних поневолювачів та місцевих яничарів-кровопивців! Головна суть політики колонізаторів зводилась до шматування цієї частини української землі, гноблення його жителів. З однаковою жорстокістю знущалися над гуцулами польські магнати, румунські бояри, угорські барони. Колонізатори фальсифікували історію походження і розвитку гуцулів. Одні намагались їх ополячити, другі – орумунити, треті – омадярити, четверті – онімечити і т.д. Для цього їхніми «науковцями„ створювалися різні антинаукові теорії, зокрема про так звану волохську колонізацію Українських Карпат, про готське походження гуцулів та ін. Мета була одна: відірвати крону дерева нації від її історичних коренів та насадити її на інородне дерево іншої нації.
«Історія Гуцульщини ХІV-ХVІІІ ст. у працях Івана Крип'якевича» – монографія Шкрібляка Петра Васильовича, знаного науковця, громадського діяча, директора Філії «Гуцульщина», заступника директора Науково-дослідного інституту українознавства
http://www.archive.nndiuvi.org.ua/text.html?id=326&number=59&category=3
Високо в горах, серед мальовничих краєвидів Карпатських гір живе надзвичайно добрий українець, гуцул, патріот Микола Ілюк. Мабуть легше перерахувати ті музичні інструменти, котрі він ще не встиг опанувати, ніж перерахувати всі його творчі здобутки. Та найбільше захоплення викликає його усвідомлене, високоморальне, духовне служіння УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ.
Ми познайомилися з ним та його чарівною дружиною в родинному музеї Рашковських на вечорницях, де Микола з Марією заспівали нам гуцульські співанки. Для нас, киян, на превеликий жаль, такі вечорниці – давно втрачена традиція. А тут нам пощастило зануритися в цей колорит, відчути себе вдома, доторкнувшись до колиски української культури. Самобутність та оригінальність гуцульського етносу вабить та зачаровує. Це і свобода – дика та непокірна, це і воля – сталева, незламна. Тут на Гуцульщині зберігається скарбниця нашої української душі. Бог і Україна.
Історія Гуцульщини, гуцулів сповнена болем. Сотні років цей величний етнос винищували, намагаючись позбавити пам'яті предків, генетики, традицій – всього того, що становить їх суть. Їх культура, традиції, самобутність варті Вашої уваги. А намагаючись усвідомити все це… ви просто заплутаєтесь. І усвідомите нашу помилку. Могутність великої ріки в її маленьких та чистих джерелах. Вони величезною ціною віри і сили духа зберегли те, чого нам так не вистачає.
Микола Ілюк подорожує іншими країнами, гастролює, бере участь у фестивалях, конкурсах. Концертах і фанатично доводить всім своїм життям, що УКРАЇНСЬКА ДУША, це те, що мало хто з нас здатен усвідомити. Це таємниця життя. Це сила смерті. Це спадщина сильної віри та сильного духу наших предків, котрі ми збережемо і примножимо для наших нащадків. І цю велич він неймовірно інтелігентно доносить через свою творчість, а зараз ще й через свій музей.
Там, високо в горах, я побачив романтика… доброго та ніжного до своєї рідної України. Під час західноукраїнської мандрівки ми зустрічалися з різними людьми – священиками, капеланами, волонтерами, митцями. Більшість з них – гуцули.
Треба бачити, треба вдихати, треба відчувати те, як ці люди обожнюють свою країну і свою культуру. Для них це святиня. Це їх Спадщина. Це найбільший скарб, що передається з покоління в покоління.
Я стояв навколішки перед іконою Манявської Божої Матері (Одігітрії) і дякував за те, що мені пощастило познайомитися з глибинною генетикою нашої Нації.
Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми Микола Ілюк
