Вчора в Донецьку в кафе «Сєпар» (як це символічно, курва) вбили дегенерала й пахана на окупованій Донеччині Захарченка. Це напрошувалось давно у зв'язку з неспівставною навіть за мірками кремлядей тупістю, яку курячий фюрер раз у раз демонстрував публічно. Але я хочу вам розповісти про інше.
Зараз ми всі радіємо тому, що чергова паскуда штибу «из грязи в мрази» отримала те, на що заслужила (хоч я волію, аби всі злочинці проти суверенітету України постали перед Гаагою), але мало хто знає і припускає, що буде далі. А далі буде сценарій, який Москва почала реалізовувати ще після Дебальцева, коли з російських рупорів пропаганди зникли всі спогади про проект «Нєдороссія».
Сутність цього сценарію полягає в капітуляції України, завуальованій під «мир за будь-яку ціну», в обмін на впихування в неї невпихуємого окупованих районів Донеччини та Луганщини з важелем впливу на всі гілки влади без Криму. Росія хоче визнання анексії і зняття санкцій з метою унеможливлення нашого руху в ЄС і НАТО і повернення України до васалітету ери Януковича або, що гірше, прийняття нами моделі Білорусі та Вірменії.
Сценарій був розроблений точнісінько під вибори — як президентські, так і парламентські — і каталізувався саме під час підготовчого етапу передвиборчої кампанії з купівлею Медведчуком каналу 112. Ця інтенсифікація продовжилась купівлею Портновим Ньюзвану. Очевидно, що нас готують до введення в гру відверто проросійського кандидата (Медведчука), який залізно програє, та стане блискучим громовідводом для Тимошенко, яка пройде у другий тур виборів з Порохом.
Боти Медведчука вже почали ходити по коментарях, поширюючи маніпулятивні меседжі на кшталт: «Голодування Сєнцова — передвиборний фарс». Цим Медведчук і проросійська кліка хочуть посіяти сумніви в рядах громадськості, створивши картинку видимості їхніх «меседжів» і розколовши пасіонаріїв задля власної перемоги. З наближенням виборів ці меседжі будуть активніше переноситися в ящик, оскільки наша політична грамотність дуже низька, а три чверті українців досі за основне джерело інформації мають ТБ.
Паралельно з цим Тимошенко веде агресивний маркетинґ у соцмережах, використовуючи зокрема локальний тарґетинґ із дуже примітивною, але простою й вельми зрозумілою подачею а-ля «тисни ворога лайк, якщо любиш рідне місто». Враховуючи той факт, що я — чернігівець, рекламне оголошення говорить про Чернігів; до того ж, подібна реклама без жодного політичного меседжу, що забудеться тижні за два (як це було з провальним меседжем Вони про зміни в Конституцію, який лунав із ящиків туди, сюди й довкола) з об'єднуючим фактором в ролі рідного міста є запорукою успішного залучення аудиторії десятками, якщо не сотнями тисяч.
Очевидно, що Медведчук, Портнов, Тимошенко і іже грають на одному полі, маючи різний функціонал. Очевидно, що їхня мета — поразка України за сценарієм Ічкерії, яку впихнули після завалення її трупами за умови лояльності в обмін на вседозволеність. Очевидно, що саме цього хоче Путін від України.
Наша мета — не дати їм цього зробити. Зберігати спокій, набувати політичної грамотності і не давати собі сумніватися в правильності нашого вибору. А правильний вибір станом на зараз один — іти в ЄС і НАТО, що може забезпечити лише один кандидат — Порошенко.
Борімося — поборемо. Слава Україні!
