Я не знаю, який має на нас чекати епічний трендець, аби від нього нас відволікав секретар РНБО –ще й таким дивним для команди Зеленського питанням, як перехід на латинку.
Коли Арєстовіч щось ляпає про Україну-Русь, це таке. Ворона каркає, гуска гакає, Арєстовіч несе пургу. Це просто ще один непотрібний факт.
А от секретар РНБО – це б мало бути вже серйозно. Дослідження, обгрунтування, бюджети. Наскільки я знаю, нічого такого не було. А значить, це димова завіса.
І не те, щоб я був проти латинки, як одного з варіантів. Навпаки – я за. Оберіть якусь із уже розроблених абеток, щоб не витрачати грошей, зробіть його нормативним, і дозвольте бажаючим користуватися ним в офіційному спілкуванні. Потім оцініть результати експерименту. Але забирати кирилицю і витратити мільйони, точніше мільйонища на необґрунтовану авантюру?
Мені дуже подобається англійська приказка «Не поламане – не ремонтуй». Кирилиця у нас ніби працює. Ось я пишу. Ви читаєте. Українською ж.
Натомість... У нас поламана судова система. У нас не доведена до кінця реформа армії. Реформа шкільної освіти. Реформа медицини. Майже відсутній фондовий ринок. Недовведений закон про мову. І ще купа всього недоремонтованого.
От і ремонтуйте. Бо наразі більше схоже, що нам треба перейти з зелениці, арестовиці і данілиці на нормальницю. А не оце от усе...
Читайте також: Мураєв і дєрєвня
