Щороку приблизно в цей час я пишу свій перелік ресторанів і кафе Львова, де варто побувати кожному. Точніше, на які страви у Львові варто сходити, бо для мене ресторани – це насамперед цікава їжа. Цього разу я вирішив змінити підхід, зосередившись на закладах, про які переважно не знають туристи. Улюблені серед львів'ян, але без перших позицій у Тріпедвайзорі та згадок у путівниках. Не через якість, а через нішовість чи розташування. Порадник про страви теж буде. Наприкінці.
Кілька слів про те, хто я і чому взагалі це пишу. Уже 13 років я в ресторанному бізнесі. Вигадую концепції ресторанів, маркетингові стратегії, консультую у кризових ситуаціях. При цьому з 2012 року не маю власного закладу, тому можу ріановіддалено писати про всіх. Що й роблю час від часу, тим більше, що до ресторанного бізнесу був журналістом (шукайте в FB за хештегом #tastelviv). Крім того, з 2012 року я досліджую регіональні кухні України в організації Клуб галицької кухні.
У якийсь момент років п'ять чи шість тому друзі з інших міст почали перед новим роком та «майскімі» масовл писати мені в приват. «Їдемо до Львова, порадьте, куди піти». Якогось року мій список розійшовся на пару сотень тисяч читачів завдяки репостам у ЗМІ. Якщо вам сподобається цьогорічний текст, теж не стидайтеся репостити ;)
І так, заклади, з якими я співпрацював, я позначу зірочкою, щоб було за всіма принципами БіБіСі )
Отже:
Трапезна ідей
Як фанат усього місцевого, почну з одного з найбільш душевних закладів галицької кухні. Трапезна ідей сховалася в підвалі за зовнішньою стіною Бернардинського монастиря, на вулиці Валовій. Спочатку вам треба пройти через крамницю скла від відомого майстра Олеся Дзиндри та його учнів, спуститися сходами вниз, а там зупинитися, не доходячи до галереї сучасного мистецтва. От кілька грубих дерев'яних столів — то і є весь ресторан.
Утім, головне — не автентичний антураж півтисячолітнього підвалу. Головне — це заклад відновлених рецептів. Спочатку це мав бути простий заклад, призначенням якого було утримання Музею ідей, з його виставками, проектами та навіть кінофестивалем. Але відновлення кухні так захопило авторів, що вони пробували відтворювати навіть рецепти 300-річної давності.
Дуже рекомендую спробувати один із найкращих борщів евер, з чорносливом, лимоном і на чотирьох видах м'яса. Випити настуянки гуковиці. Закусити наркотичним цибулевим пляцком.
https://www.facebook.com/Trapeznaidey/
Єрусалим
Про галицьку єврейську кухню — історія «Єрусалиму».
Здавалося б, маленький заклад зі скромним ремонтом у двокімнатній квартирці десь біля Личаківського цвинтаря. Але коли ти приходиш в Kafe "Jerusalem", його власниця Льоля, навіть ще кілька метрів не дійшовши до тебе, обіймає тебе своєю енергетикою. І ти розумієш зі спілкування, що цей весь єврейський гумор, в якому Львів сплітається з Одесою, це природнє й особисте, а не списане з якихось образів Жванецького чи з радянських анекдотів. І їжа смакує інакше, і є відчуття домашнього затишку. І ти знаєш, що головна приправа у їхньому хумусі — не кунжут, а величезна любов до своєї справи. А ще тут просто бомбічні гефілте фіш, хумус, фалафель, мухамара. І мамин Наполеон, якщо пощастить. Льоліна мама його пече далеко не щодня.
https://www.facebook.com/kafejerusalem/
Над Цукернею
* Ще більш своєрідний погляд на галицьку кухню, з австрійського, угорського, італійського боку – Ресторація Над Цукернею. Борщ-сауер, шніцель, тартар, та загалом практично все круто виходить у шефа Юрія Сенишина. Борщ спробуйте обов'язково, адже це наш спільний винахід із шеф-кухарем.
Найдорожчий (і найбільш глянцевий) заклад у моєму списку сховався на другому поверсі над легендарною Цукернею, на Староєврейській.
https://www.facebook.com/cukiernia.restaurant/
Бойківська гостина
Заклад специфічної бойківської кухні поруч із Собором Святого Юра дивує не лише двома трембітами та автентичним одягом з овечих шкур, а й дуже невисокими цінами. Утім засновник Андрій Німець – відомий дослідник і захисник бойківських традицій, тож за автентичність страв можна не переживати. Особисто я там їм книш із м'ясом та токан. Просто, ситно і самобутньо, але якихось тонких при смаків не чекайте.
Джованні
Якщо вже ви поруч із Собором Святого Юра і хочеться чогось менш автентичного, просто в мурах собору у підвалтчику ховається маленька піцерія. Піца там, на мій смак, на тверду четвірку, але моєму сину подобається дуже. До того ж, там затишно, привітний персонал, дружньо до дітей та тварин.
Вуйко Сем
* Але повернімося до галицької кухні. Вуйко Сем — заклад, де вона поєднуються з американською. Це ви могли зрозуміти і з назви. Або не зрозуміти )
Але головне, за чим сюди ходять львів'яни — це нетипові настоянки. Наприклад, фруктовий бурбон чи інші суміші на основі різних видів віскі. Або мій улюблений «Опіум» — настоянка маку на ромі. Я дуже багато працював із наливками, був співавтором Свята наливок у Львові, засідав у журі міжнародних конкурсів. Сам робив вишняки і хрінівки. Але до такого поєднання ніколи б не додумався. Цей напій ви не питимете залпом, а будете катати по язику, розтягуючи задоволення і намагаючись розібратися: чи ви розглядаєте на кубинському пляжі, чи в бабусі у селі, наминаєте домашній маковий завиванець.
Варто випити цієї амброзії трохи в закладі під гуцульські галушки або нагети, ну і кілька плящин забрати як сувеніри.
https://www.facebook.com/vuiko.sam.lviv/
Phila. Cheesesteakes & Drinks
* Якщо вже мова про американську кухню у Львові, то вам не варто оминати «Філу» у Кривій Липі. В Україні взагалі мало де готують філадельфійські чізстейки, а у Львові — то взагалі лише в цьому закладі. Чізстейк – якісна альтернатива чізбургерам, у якій замість фаршу шматки стейка, а крім них у булці ще овочі, соус і поєднання двох сирів: чедера та проволоне.
Інші фішки закладу — безлімітна кава (як в американських фільмах, 45 гривень за горнятко, і доливаєш собі хоч весь термос) та віскі й ром-кола, які наливають зі справжньої бензоколонки.
Заклад створювався принципово не інстаграмним, з акцентом на їжу. Поки що в тестовому режимі, тому працює зі знижками на страви.
https://www.facebook.com/PhilaLviv/
LV Cafe jazz club
Доволі американізована (та при цьому все ж особливо львівська) атмосфера джаз-клубу вдень ховається за ролокасетою з музикантом, зображеним на графіті. А ролокасета та – в проході з вулиці Січових стрільців у Криву Липу. Увечері тут бургери та пиво в супроводі джазу.
https://www.facebook.com/lvcafelviv/
Кафе Американо
Якщо ви просто зазирнете в цю невелику кафешку у провулках біля Консерваторії, навряд чи вас вразить інтер'єр, десь посередині між ресторанчиком та їдальнею. Персонал теж не буде затягувати вас з руками та ногами, здмухуючи з вас порошинки (хоча на загал вони справляються з основними обов'язками). Тут не так часто бувають туристи (хіба гастрономічні). Попри це, вже багато років цей заклад наповнюють львів'яни. І причина цьому — китайська їжа. Звісно, смм закладу вам розкаже і про великий вибір бургерів, але моя порада: прогортайте відразу на китайську частину меню від двох справжніх шефів із Китаю. Особисто я налягаю на курочку в гостро-солодкому соусі, коропа чи салат зі свинячими вухами. Це якщо ви китайську кухню їсте зрідка, як от я. Якщо ж ви справжній любитель, попитайте офіціантів. У меню є багато неадаптованих до наших смаків китайських страв.
https://www.facebook.com/americano.lviv/
Сайгон
Інший непоказний азійський заклад — Сайгон на Менцинського. Раніше там працювали лише три в'єтнамці, які ледве говорили по пару слів українською та російською. Тепер переїхали на тій же вулиці в більше приміщення, і до них додалася щира галицька пані за баром, явно ще з досвідом торгівлі. Так мені подобається менше. Зате фо бо максимально автентичний. Саме за ним треба сюди іти. І ще на каву по-в'єтнамськи, якщо ви ніколи не пили кави зі згущонкою. Ну або ви той дивак, якому подобається таке пити часто )))
https://www.facebook.com/pages/Saigon-Coffee/708273362708029
Лотос Зайка Індіа Ка
Я мало знаю про індійську кухню, але цей заклад оминути увагою не можу. Будучи багато років типовим закладом «для своїх», тобто для індійських студентів медичного і зооветеринарної академії, минулого року «Зайка» став хітом серед гастротусовки з подачі тревел-блогерки Дарки Горової.
До шефа Анкіта Хатрі Утараканді ходять на самсу, різноманітні паніри та чікен карі.
Ахалі. Більше ніж хінкальня
* Володя й Оксана Каплуни — справжні «батьки» закладу на вулиці Дудаєва, які ледве не щодня придумують щось цікаве. Але для мене це насамперед рідкісно вишколені офіціанти, тонке тісто в хінкалі, дитячі хачапурі, перші у Львові хінкалі з ягодами, а також чорні хінкалі з сиром. Ну і ще подача, яку ми придумали спільно з власниками закладу. Шахінкалі: гра, в якій чорні хінкалі грають проти білих у шашки, а поруч із шаховою дошкою стоять шістнадцять чарочок чачі. Хто виграв фігуру, з'їдає хінкаль суперника. Хто програв, має випити чачу.
Вийшло весело. Та львів'яни все ж ходять сюди за грузинським смаком.
https://www.facebook.com/akhali.lviv/
Сироварня
Дуже популярний серед львів'ян від самого відкриття цього року, хоча знаходиться поза центром і навіть не при дорозі, у житловому кварталі. Це другий заклад Ольги Мельник, яка вже відкривала кафе Місіс Хадсон. У цьому закладі рекомендую пробувати все, що робиться з сиром (який латвійський шеф Гінтс Осіс робить сам). І сирів з собою візьміть. Особливо страчателу.
https://maps.google.com/?cid=9295180364631506512&entry=gps
Фуґаззета
та інші заклади Сихова
У цьому місці ми переміщаємося на Сихів, у найбільший і найбільш динамічний район Львова. Якщо ви приїхали до Львова хоча б на три-чотири дні, щиро рекомендую там побувати, катнутися 4 або 8 трамваєм, побачити дерев'яну козацьку церкву 17 століття і пройти гастротур.
*Крапку в такому турі варто поставити в яскравому ресторані аргентинської та італійської кухні, єдиному в Україні, де подають фуґаззету. Фуґаззета – це спеціалітет Буенос-Айреса. У 1931 році вихідець з Італії Хуан Банчеро склав два коржі фокаччі, а між ними поклав добрих півкілограма сиру та карамелізовану цибулю. У Львові це відтворив з моєї подачі шеф Андрій Климович під наглядом молодої рестораторки Наталі Лунів. Якщо ви працюєте в ресторанному бізнесі, придивіться до цих людей, вони ще не раз вас здивують. Обов'язково спробуйте фуґаззету, а також варто їсти тако і стейк асадо.
https://maps.app.goo.gl/ELLVUKCoJPMe86kj9
Бонджорно, Сихів
*Поруч із Фуґаззетою є тихий сімейний ресторанчик, де вас особисто зустріне власник пан Олег, а я порекомендую пасту з білими грибами та телячі щічки.
https://maps.google.com/?cid=3787143143126455143&entry=gps
Кримська Перепічка
Тут же на проспекті Червоної калини ви знайдете булочку/пекарню, де одна зі стін оформлена нвмальованою картою України з написом Крим – це Україна. Вихідці з Криму, які переїхали сюди в 2014 році, з того часу полонили серця сихівчан якістю випічки та щирою залученістю в життя району. Коли пекарню виселяли з торгового центру, на акцію протесту зібралися кількасот людей.
Повірте, це не просто так.
https://www.facebook.com/crimeanbake/
Крем Джем
І аж зовсім в кінці того самого проспекту Червоної Калини, по нашому «на Санта-Барбарі» чи просто «На Санті» розташувалася маленька кондитерка з тортами та тістечками. Засновниця закладу Ольга Тесляк – волонтерка, багато зробила для армії в межах руху Допоможи фронту, і людина з тонким відчуттям прекрасного. А в закладі вона особисто контролює випікання тортиків, тому вони й виходять такі добрі.
https://maps.google.com/?cid=5086249235394926688&entry=gps
Ресторація Психів
Коли навесні я зайшов у сумний старомодний пивнячок у підвалі біля ринку Іскра і власники сказали, що створюють власний хоспер-гриль на основі вугільного гриля й електричної печі, щоб готувати найкраще м'ясо у Львові... Практично без досвіду в цьому бізнесі у 2020-му році...
Я першим сказав, що брати Олег і Ростик психи — з чого зрештою і пішла назва закладу. Але ось архітектор Володимир Красько оживив інтер'єр кількома вазонками, світлом і парою мазків світлої фарби. А хлопці таки готують на своїй чудо-машині бомбічний бургер у дерунах, шашлик і стейк. Чистий смак доброго м'яса чіткою нотою природнього димка.
Не знаю, чи ви настільки оціните зроблену роботу, якщо не бачили того суму, який дістався хлопцям у спадок від їхніх родичів. Але певен, що заціните добре м'ясо під файний український крафт.
https://www.facebook.com/P.Sykhiv/
Пекар
Повертаємося з Сихова ближче до центру. Сімейна пекарня & кафе «Пекар», атмосфера якого залежить від сім'ї, котра там пече, накладає, подає і розраховує, не менше, ніж від французької музики і ароматів випічки і спецій. Заклад знаходиться поруч із готелем Ріус, в районі Університету. Там варто перепробувати всі булочки в супроводі флетвайту або яблучного капучино.
Промінь
Зовсім неподалік, на тій же вулиці Гнатюка, з дуже непримітною вивіскою заникалася від туристів хіпстерська піцерія Промінь. Засновники її – молодий ресторатор Нестор Шуманський та одна з найвідоміших айтішниць України, подкастерка Shit I know live Кріс Косик. Суперлаконічний чи то бруклінський, чи то берлінський інтер'єр тримається на дверях, підвішених на стіну. Здавалося б, сотня тисяч слухачів подкасту і модний інтер'єр, з їжею можна не паритися. Але саме тут я самотужки з'їв веганську овочеву піцу (взагалі без сиру). При тому, що я взагалі не веган.
Ходіть їсти, якщо коротко.
https://maps.google.com/?cid=14105664852983820154&entry=gps
Cheese Bakery
The Wave Project та Saturdays coffee
Звісно, на каву у Львові обов'язково треба піти у Світ кави, в Black Honey, в Альтернативну каву, SDV Coffee та Палярню Чехович. Але окремо я хочу відзначити дві крапки від ентузіастів.
The Wave Project — на третьому поверсі торгового центру «Магнус», з видом на Оперу. А також із моносортами і кавовим фундаменталізмом (не роблять американо і не мають цукру), юні кавовари додають родзинки нашому кавовому світу
Ще менша крапочка — Saturdays Coffee. Це непримітна будка навпроти Цирку, але там готують чудову каву з відбірного зерна золотими руками.
https://www.facebook.com/thewaveproject.ua/
https://maps.google.com/?cid=6391107814233700490&entry=gps
Цікава
Заклади цієї маленької мережі розкидані далеко від центру. Але навіть в моєму улюбленому, який знаходиться на території фабрики Маяк у слабо заселеному промисловому районі, на вихідні купа людей. Секрет простий: засновники закладу – один із найкращих шефів Львова Костя Голик та колишній бариста Бачевських Женя Кузнєцов. У закладі недорога, але ідеально готована кава, і зразкові боули, в яких десяток інгредієнтів, котрі можна їсти хоч поокремо, наскільки добре готують кожен овоч чи шматок м'яса, але при цьому разом вони мають чіткий баланс.
https://maps.app.goo.gl/Xg2XGK98hEyB54YS8
Gelato.in.ua
Юрко Підсадний у гастрономічній тусовці відомий як співзасновник видання streetfood.in.ua, як той хлопака, який виріс у Німеччині, але перебрався в Україну, та як автор першого крафтового морозива у Львові – gelato.in.ua. Але не так багато людей знає, що Gelato — це також кафе у ЖК Америка, де, крім морозива, подають круасани, тістечка та каву. Робить це привітна бариста в класичному хіпстерському інтер'єрі. Світло, чисто, непогана кава, дуже добре морозиво. Навряд чи варто вибиратися туди з центру, але якщо ви в районі Володимира Великого, то зайдіть.
Daily dose
Розташований за півгодини від центру на вулиці Героїв УПА заклад має дуже широке меню, з бургерами, суші, піцою… Але за чим сюди варто приїхати з іншого кінця міста — це пастрамі. Шеф Євген Сушко (відомий за рестораном Гармата і мережею ShoCo, котра щойно взяла премію Сіль як найкраща кондитерська) виклався в технології та рецептурі цієї страви на максимум, і поки що це зразок для Львова. До сендвіча з пастрамі варто взяти коктейль, у закладі непогана карта і зазвичай гарні бармени.
https://www.facebook.com/DailyDoseofMmm/
Re:bro
* Не реберня, а пивний ресторан здорового харчування". Якщо ви любите не всмажені тонкі реберця, а великі з купою м'яса на них, то ходіть у Re:bro. А краще їдьте, бо мова не про їхній заклад у центрі, а той, що на героїв УПА. Тут, у колишньому цеху заводу "Кінескоп" Костянтин та Ольга Проц (також власники мережі бістро Open) за допомогою одного з найбільш самобутніх дизайнерів України Влодка Костирка створили неповторну атмосферу. Випийте крафтового пива з серденьками в кленовому сиропі під пильним оком Єви – скульптури, котру власники врятували від забудови на руїнах заводу і поставили на барну стійку.
https://www.facebook.com/rebro.lviv/
Фазенда Чотири Чебуреки
* Ви, мабуть, давно знаєте, що на ностальгічні чебуреки у Львові треба їхати в Брюховичі, а на якісні іти на вулицю Староєврейську в Чотири Чебуреки Prosecco Bar. Однак ще навіть не всі львів'яни знають, що на згаданій уже вулиці Героїв УПА потроху створюється інший формат цього закладу, з тихою домашньо-дачною атмосферою, куплю милих дрібниць і джазом із колонок. А при цьому ті ж чудові чебуреки з бараниною, з чотирма сирами і купа веганських варіантів.
https://www.facebook.com/4chebureky/
…
Щодо обіцяного списку страв у відомих закладах.
"Мій" журек по-львівськи – це * Ресторація Бачевських, ходжу туди саме на нього (влітку на холодник). Не стійте в черзі на сніданок, ідіть обідати журеком.
Банош, автентичний, із бриндзею з Косова, як це не дивно – у найстарішому кафе здорового харчування "Смаколик"
У * Кумпель на Митній я ходжу на бронзовий ель та чесну часникову зупу.
На морепродукти сам ходжу і друзів кличу в Bar Mushly (це окремий заклад, не схожий на мережеві Мушлі сім'ї Борисова в Києві).
Альтернатива Ахалі по грузинській кухні – це грузинське Чураско на Валовій.
Равлики — це Тітонька Софі (за синіми дверима на Друкарській).
На піцу в самому центрі можна йти в Ветерано на Староєврейській або в Марево на Вірменській.
На автентичний рамен – на цій же вулиці в Тікі Рамен. На вегетаріанський – у Рамен Мо (ті ж засновники, що піца Промінь).
L"amour de trois. Млинці, вино, кіно — це млинці Сюзет, у соусі з апельсинів та Амарето
Штрудель із вишнями — це Цукерня.
Круасан – це мережа Живий Хліб.
Сніданки цілий день – це мережа ShoCo. Сподіваюся, вже за кілька тижнів конкуренцію їм складе Моцарт і Селера.
Чай — це маленький Tea Bar на Сербській, за майстернею шоколаду.
Коктейлі – це 12 Steps, підвал Бачевських або верхній поверх Mad Bar.
Класичне галицьке крафтове пиво – це Кумпель. Експериментальне – Правда.
Про каву написав вище.
І ще раз, чебуреки з благородними сирами, з лечо, з солодкими начинками, які можна їсти з вином – це Чотири чебуреки Prosecco Bar
.
Смачного, і не забувайте ставити хештег #tastelviv у ваших чекінах, а також підписуватись на мій Фейсбук:
https://www.facebook.com/vsevolod.polishchuk
.....
Також читайте:
