11 вересня святкує свято незалежності Гондурас — невеличка держава в Північній Америці.
Років п'ятнадцять тому ходила така як вважалось дотепна фраза: «нє ту страшну назвали Гондурасом». Натякалось на те, що цією кумедною назвою треба було назвати Україну.
Насправді цей вислів — квінтесенція ставлення більшості українців до своєї батьківщини. Мовляв: ми то нормальні, а от країна нам дісталась бракована. Все в ній не так: і корупція, і гади-депутати, і бариги-олігархи, і дороги з ямами.
Зняли ми свою відповідальність за все вищесказане, обізвали власну державу і сидимо такі ідеальні в доміку.
Між тим, якщо керуватися такою логікою, то кожна країна цим самим Гондурасом може називатись.
Не вірите? Ось приклади:
- Росія. Тут можна писати томи. Чого тільки варте знищення продуктів та атака на картонний Рейхстаг.
- Білорусь. Майже докорінне знищення власної мови.
- Німеччина. Загравання з мігрантами.
- Франція. Загравання з Путіним.
- Британія. Брексіт.
- США. Трам, епідемія ожиріння та хвороблива політкоректність.
Це я не приводив приклади з країн Африки, Азії та Латинської Америки.
Тому не варто ображати ні Україну, ні Гондурас, бо дурнів у кожній країні приблизно рівний процент https://site.ua/voryol/18275-chi-isnue-krayina-durniv-adolf---ti-ne-praviy/ і держава є відображенням суспільства. Не змінилося ми — не зміниться нічого і довкола нас.
І кілька ліричних відступів наостанок:
- Дочка привезла матері в село порося для вигодовування.
Бабця назвала кабанчика Гондурасом. Гондурас виявився гончої і волелюбної породи, по дорозі у село він ледь не утік від свинячої гіркої долі (його не могли зловити дві години), сала з нього майже не було. Сусід бабці, закусивши консервою з покійного Гондурасу, ледь не вмер від ботулізму. Спогади про цю горду тварину і досі живуть.
- Безкоштовна бізнес-ідея: назвіть свій ресторан, кафе, генделик «Гондурасом» або «Чупакаброю» і відбою від вдячних клієнтів там не буде.
Святкуйте. Але занадто багато не пийте.
Підтримка автора: картка Приватбанк 4149 4993 4061 8014
