Або його і взагалі немає

Якось я написав невеличкий пост про дурнів, особливого успіху він не мав, але там, на мою думку, сформульований основний закон життя людства. Назвемо його «Законом дурнів». 

Якщо коротко: дурні по всьому світу розпорошені рівномірно і у кожній країні їх десь 70% населення (знайома цифра, правда?).

Але деструктивна сила дурнів найбільша у постколоніальних, бідних країнах. В успішних країнах з розвиненим громадянським суспільством їх вбивча сила  як правило – нівелюється.

Ось вам приклад. 

Чи уявляєте ви, щоб зараз у Німеччині до влади прийшов хтось на кшталт Гітлера. Не виключено, але такої херні сьогодні він однозначно не робив би, бо суспільство не дозволило б.

Але чому це сталося у 30-х роках. 

Тому що німецьке суспільство після Першої світової перебувало у прострації: бідність, репарації, політична нестабільність, невпевненість у майбутньому. Все це дозволило Гітлеру прийти до влади. Що було далі ви знаєте. Рушійною силою нацизма були ті самі дурні, всім іншим довелося пристосовуватись. 

Наше суспільство розвивається, рухається в правильному напрямку, але через дурнів це відбувається дуже повільно і до світлого майбутнього можна не дожити. А життя одне. 

Як тільки думаюча частина суспільства, часто ціною крові, добивається зрушень у країні, корисні ідіоти все псують.

І саме через дурнів в України дуже туманне майбутнє, або ж його взагалі немає. Тому я розумію і не осуджую людей, що емігрують.

Вам потрібні докази? Отримуйте.

І більш свіжі докази:

Додайте сюди ще агресивного сусіда, який діяльністю наших дурнів намагається скористатися.

Ви скажете: це не дурні – це «совки», «вата», але «совки» і «вата» це просто один із різновидів дурня. І цієї «вати» не стає менше, старші вмирають, а на їх місце приходять молоді, тому що дурень – категорія не вікова, не соціальна, не освітня. Дурень це категорія фізіологічна. Дурнями народжуються. Дурень – це діагноз.