Віруючим християнам читати з обережністю.
Ми стаємо свідками грандіозної події. Патріарх Варфоломій та Президент Порошенко масивними кованими ножицями перерізають одну з останніх пуповин, що з'єднує український організм з організмом химерної істоти, в яку останні роки перетворилась Росія.
Україна вперше в житті здобуває автокефалію. Нашу церкву більше не називатимуть розкольниками, а московські попи ризикують втратити великий шматок багатого українського церковного пирога Що ж до російського режиму, то він випускає з рук ще один важіль впливу на нашу державу.
Чому ж радіти треба обережно?
А тому що на дворі 21 століття.
Якщо опустити політичну складову, то церковна боротьба за місце під сонцем нагадує хрестові походи, інквізицію, або ж іконоборство. Тобто у 2018 році відбуваються по суті середньовічні процеси.
Світова наука готує польоти на Марс, а ми з інтересом спостерігаємо за церковною «Санта Барбарою».
Початок третього тисячоліття може стати в Європі і не тільки в Європі періодом атеїзму. В Ісландії, наприклад, соціологічні дослідження показують, що майже 100% тамтешньої молоді не вірять в бога. На цьому тлі сварка бородатих дядьків у карнавальних костюмах виглядає трагікомічно.
Карикатурно в наш час сприймається непомірне прагнення священників до розкоші, силові захоплення землі під будівництво храмів, метання анафем, прагнення духовенства примазатись до різного штибу можновладців, або ж освячення зброї й космічних ракет. Та й, коли мужик цілує мужику руку — теж якось…
Християнські церкви та громади структури консервативні — інакше і бути не може, але і на їх тлі православна течія християнства виглядає ультраархаїчною.
Висловлю свою суб'єктивну думку: релігійні організації, які не змінюються синхронно з розвитком суспільства — приречені втрачати своїх адептів.
Тому радійте обережно — християнський бог не дуже любить щасливих людей.
PS: Якщо образив чиїсь почуття — перепрошую. Не хотів.
