З приходом нового року ми стаємо старшими. Але в більшості випадків цей факт нас не бентежить, тому що це світле свято сприймається як початок чогось нового щасливого та радісного.
Кожна людина — це частина суспільства і, аналізуючи рік що минає, згадує не тільки події у своєму житті, а й у житті всього людства.
А світ у 2018-му жив дуже цікаво.
Не всім щастить з сусідами
Обираєте квартиру — проаналізуйте сусідів, бо всі переваги нового помешкання нівелюються, коли виявиться, що ви оселились біля буйного алкоголіка.
На жаль усім українцям доводиться жити біля такого неврівноваженого сусіда. Цей сусід продовжував нас тероризувати і в 2018 році.
Росіяни у березні 2018 року вибрали собі президентом Путіна. Вчетверте. Хто б сумнівався.
Коли бачиш усе, що останнім часом творить Путін, дедалі частіше починаєш сумніватись у адекватності російського гаранта.
Найприкріше, що російська агресія часто твориться руками самих українців. От і Герой України Надія Савченко різко полюбила сепаратистів і вирішила знищити депутатів та працівників Ради. В цьому їй допомагав Володимир Рубан — довірена людина Віктора Медведчука (кума Путіна).
На жаль, так і залишились в кремлівських застінках українські в'язні. Олег Сенцов навіть 150 днів голодував, його вимогою стало звільнення усіх наших політв'язнів. Але каральна машина Росії була невблаганна.
У травні відбулася історія, про яку розповідали всі міжнародні ЗМІ. Російський опозиціонер Аркадій Бабченко, що проживає в Києві, спочатку загинув, а потім — воскрес. Цю операцію було здійснено українськими спецслужбами з метою запобігання вбивства опозиціонера, для якого ФСБшники уже найняли кілера.
Взагалі, складається враження, що російську владу і частину російського народу коробить від одного слова — «Україна». У липні на Чемпіонаті світу з футболу, що проходив в Росії, хорватский футболіст Домагой Віда та тренер Огнен Вукоєвич сказали фразу «Слава Україні». Після цього в Росії піднялась буря незадоволення, а УЄФА дискваліфікувала Вукоєвича.
Не відмовилась Росія і від підтримки сепаратистів у Донецькій та Луганській області нашої держави. Після того як було вбито лідера сепаратистів Донецька Захарченко, російські куратори оголосили в ОРДЛО фейкові вибори. Як в «старі добрі радянські часи» — майже одноголосно в Луганську вибрали Пасічника, а в Донецьку Пушиліна.
Сама ж Антитерористична операція української армії з квітня почала називатися Операцією об'єднаних сил.
Відчули всі переваги руського міра і в Криму, там у вересні відбувся витік хімікатів із території заводу Кримський титан у Армянську. За версією багатьох місцевих жителів, викид стався після того, як у один із відстійників з хімікатами потрапив снаряд випущений російською армією під час навчань.
Російські окупанти для суден, що йшли в Маріуполь та Бердянськ, ціленаправлено перекривали доступ у Азовське море. Найбільшим зухвальством стало те, що російські військові кораблі обстріляли українські судна на вході у Керченську протоку й захопили у полон наших військових моряків. Після цього Президент Петро Порошенко ввів у приграничних з РФ областях України військовий стан.
«Імперія зла» повертається
Якщо описати кількома словами усю геополітику путінського режиму, то вона звучатиме так — підривання міжнародного порядку та спокою на континентах.
У лютому американські війська розгромили російських найманців у Сирії. Реакція Росії була стандартною «то не наші військові, ми тут ні до чого». Щоправда і у Сибіру і на Уралі з'явилися сотні нових могил.
У цей же місяць пройшла Олімпіада в Кореї. Російські атлети виступали там під нейтральним прапором. Причиною цього став допінголо викриття (уряд Росії на державному рівні підтримував вживання спортсменами допінгу).
У березні між Британією та Росією почався шпигунський скандал. Колишнього російського розвідника, що працював на Британію, Сергія Скрипаля та його дочку отруїли у містечку Солсбері. Виконавцями отруєння, за версією британської поліції, стали два російських розвідника.
У травні міжнародна організація, що розслідувала падіння літака MH-17 біля Торецька, повністю довела причетність Російської Федерації до цього жахливого злочину.
Попри те, що Трампа називали проросійським президентом, відносини між США та Росією продовжували погіршуватись. Сполучені Штати і далі давили Росію санкціями, заохочували до таких же кроків й інші країни. Головні причини санкцій: агресія в Україні, втручання у американські вибори, війна у Сирії, отруєння Скрипаля.
Наслідками санкцій стало рекордне падіння російського рубля та погіршення економічної ситуації в РФ.
Крім того, американський уряд нарешті почав постачати Україні оборонне озброєння.
Схоже, що 2018 рік став початком нової «Холодної війни». У грудні США і НАТО офіційно звинуватили Росію в порушенні Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності. Вашингтон заявив, що вийде з договору, якщо Росія протягом 60 днів не повернеться до його виконання.
Кім не дає розслабитись
Міжнародна обстановка також була неспокійною.
Після ядерних погроз, спостерігалось поліпшення відносин між Північною Кореєю та Південною Кореєю (лідери вперше зустрілись).
Президент Трамп також зустрівся з Кім Чен Ином. Чучхе пообіцяв відмовитись від ядерної програми в обмін на відміну американських санкцій проти КНДР.
У Вірменії відбулася безкровна революція. Багаторічного президента Сержа Саргсяна, що хотів очолити країну уже в ролі прем'єр-міністра, після багатоденних протестів, змінив опозиціонер Нікола Пашинян.
Не все спокійно і в ситій Європі. 2018 рік став ще одним роком напливу мігрантів.
В кінці року заштормило Францію. На вулицю вийшли так звані «жовті жилети» — французи, що протестують проти підняття цін на пальне та вимагають підвищення зарплат. Спочатку протести були повністю мирними, але згодом почалися погроми і протистояння з поліцією.
Собаки брешуть, вітер віє, а український караван іде
Як уже було сказано вище — в Україні важко налагодити спокійне життя в той час, коли нам постійно вставляє палиці в колеса північний сусід. Проте, українські проблеми були пов'язані не тільки з Росією.
2018 рік виділявся масовими нападами на громадських активістів. Під час одного з таких нападів було облито кислотою громадську активістку з Херсона Катерину Гандзюк, яка після тривалого лікування померла.
У році що минув, Україна мала непрості відносини з Польщею та Угорщиною. Поляки прийняли закон про заборону «бандерівської ідеології», а угорці всіляко заважали нашим євроатлантичним намірам через Закон про освіту (там збільшується процент української мови у школах, зокрема і на Закарпатті — де живе багато угорців).
Біля Верховної Ради регулярно проходили протести: мітинували єворобляхери, афганці, пенсіонери, націоналісти та віруючі московського патріархату.
Але приємних новин для України було теж дуже багато.
В кінці лютого Стокгольмський арбітраж зобов'язав російську компанію Газпром доплатити Нафтогазу України $ 4,63 млрд за недопоставку узгоджених обсягів газу для транзиту.
В березні українці вперше змогли користуватись 4G зв'язком, в цьому ж місяці Україна повністю відмовилась від аналогового телебачення.
Також навесні 2018 року було запущено медичну реформу, головною рисою якої є впровадження системи сімейних лікарів та оплата послуг медзакладів в залежності від кількості пацієнтів. Ще однією визначальною рисою нової медичної реформи є впровадження списку обов'язкових безкоштовних послуг в лікувальних закладах, а також надання безкоштовних ліків певним категоріям хворих.
У 2018 році, в рамках Реформи освіти, активно впроваджувалось в життя створення Нової української школи.
Верховною Радою було прийнято мовний закон, який сприяє поширенню української мови у всіх сферах життя українського суспільства.
Українські радіостанції почали більше транслювати пісень українською. Цей показник збільшився з одного до п'ятдесяти відсотків.
Також депутати скасували Договір про дружбу з Росією, який в умовах війни виглядав карикатурно, та затвердили вітання «Слава Україні». А ще ми вийшли з СНД.
У травневому Києві прогримів фінал футбольної Ліги чемпіонів серед жінок та чоловіків. В жіночому фіналі французький «Ліон» переміг німецький «Вольфсбург», а в чоловічому — мадридський «Реал» був сильнішим за англійський «Ліверпуль». У Київ прибуло тисячі вболівальників.
Наші спортсмени здобували перемоги в різних видах спорту. Найбільше порадували боксери: Олександр Усик, Артем Далакян, Василь Ломаченко та Олександр Гвоздик, які стали чемпіонами світу. Еліна Світоліна била рекорди України на тенісних кортах. Олімпійським чемпіоном з фрістайлу став Олександр Авраменко, а Чемпіонат Світу на короткій воді виграв плавець Михайло Романчук.
Але найбільшим досягненням історичного масштабу справедливо можна вважати надання Українській єдиній православній церкві автокефалії. Ще кілька років тому ніхто б в Україні не міг про таке і мріяти.
Вселенський Патріархат розпочав процедури, необхідні для надання автокефалії УПЦ. На Архієрейському соборі у Стамбулі 2 вересня єпископи розглянули питання надання автокефалії для церков, які цього просять.
11 жовтня синод Вселенського патріархату у Стамбулі ухвалив рішення щодо надання Томосу про автокефалію Українській православній церкві.
29 листопада Архієрейський синод Вселенського патріархату затвердив проект статуту майбутньої Української церкви. Також було ухвалено рішення щодо тексту Томосу.
Під час Об'єднавчого собору, який відбувся 15 грудня у Совіївському соборі, представники українських церков затвердили статут Автокефальної Помісної Православної Церкви та обрали її предстоятеля.
Предстоятелем Єдиної помісної православної церкви став митрополит Переяславський та Білоцерківський Епіфаній
Втрати
2018 році не стало багатьох визначних людей. Серед них: Долорес о'Ріордан, Леонід Каденюк, Мирослав Попович, Стівен Хокінг, Іван Драч, Кофі Аннан, Степан Пушик, Джон Маккейн, Монсеррат Кабалье, Олег Базилевич, Джордж Буш старший, Микола Караченцов.
Творим науку та нищим Землю
Американський вчений Ілон Маск продовжив запускати на орбіту Землі приватні космічні літаки, а китайські вчені відзвітували про клонування макаки.
Попри прогрес у науці, люди досі не почали прискорювати процес відмови від пластикових відходів, а також боротьбу із глобальним потеплінням. Флора й фауна нашої планети продовжує зменшуватися гігантськими темпами. Людство так і не вирішило проблему перенаселення Землі.
Надія живе завжди
Цю статтю хотілось би завершити на мажорній ноті.
23 червня на півночі Таїланду зникла група з 12 футболістів місцевої юнацької команди віком від 12 до 16 років разом із їх 25-річним тренером. Деякі речі членів команди було знайдено біля входу в печеру Кхао Луан, яка має довжину понад 10 кілометрів. Це дозволило припустити, що група перебуває у печері. Спробам пошуку завадила вода, яка затопила окремі галереї печери, перекривши доступ углиб. В умовах інтенсивного висвітлення подій у ЗМІ операція з пошуку і порятунку дітей набула державної та міжнародної підтримки. До операції долучились дайвери, зокрема з Великої Британії та України.
Як виявилось згодом, команда заблукала у печері у той час, як почалася злива, яка затопила дорогу до виходу.
8 липня о 10-й годині за місцевим часом було розпочато операцію з виведення постраждалих із печери за допомогою аквалангів. 13 водолазів з числа військових та волонтерів, по одному на кожного постраждалого, попрямували в печеру. Термін проведення операції вважався оптимальним з погляду погодних умов і стану постраждалих.
О 19:00 було повідомлено, що врятовано 2-х хлопців. Незабаром повідомили про врятування ще 2 хлопців.
10 липня операція з порятунку дітей та їх тренера була успішно завершена. Над порятунком дітей працювала команда з 90 професійних дайверів — 40 тайських і 50 закордонних.
