Після кожної світової катастрофи людство намагається робити висновки. Важко, але намагається.
Наприклад, після Другої світової війни у світі спробували створити систему безпеки, з'явилась ООН та НАТО. Після Чорнобиля у передових країнах переглянули ставлення до атомної енергетики.
Пандемія має один плюс, ми бачимо те, що раніше здавалось неочевидним. Є надія, що висновки будуть зроблені.
Що ж нам показала ситуація з Covid-19.
Психологія.
«Вы его видите, вот и я не вижу».
Лукашенко.
Вірус показав, що мозок більшості людей дуже кволо реагує на неочевидні небезпеки і це одна з головних проблем. Поки людина віч-на-віч не стикнеться з Covid-19 їй важко оцінити невидиму небезпеку. Це основна причина легковажності, що веде до поширення зарази. Вибірковість вірусу таку легковажність ще більше посилює. Тільки коли по каналам починають показувати переповнені інфекційки, або коли хворіють знайомі люди – починається яке-не-яке усвідомлення небезпеки.
Ще епідемія показала, що наш мозок не дуже змінився з середньовічних часів. Значна частина суспільства, подібно стародавнім племенам, вірить у всіляку конспірологію, казка засіла у наших генах. Якщо чогось не було, а потім різко з'являється – значить без чарів, або змови тут не обійшлося. У магію та світову змову вірять, як правило, люди з низьким рівнем критичного мислення, шкода, що таких багато і серед світових лідерів.
Пандемія показує рівень світового милосердя. Люди дякують лікарям, але інстинкт самозбереження ніхто не відміняв. Це показала ситуація з «теплою» зустріччю українців з Китаю у Нових Санжарах. Або реакція бізнесу на локдаун.
Медицина
Кольт зробив усіх рівними
Пандемія показує, що медицинська система навіть у самих розвинутих країнах – недосконала. Медичні чиновники просто розучились оперативно реагувати на несподівані небезпеки. За роки без серйозних війн та катастроф система охорони здоров'я перетворилась на гігантського бюрократичного монстра з безліччю непотрібних структур та функцій. Цінність людського життя у країнах третього світу значно нижча, тому ми майже не чуємо про катастрофу в медичних закладах небагатих країнах Африки та Латинської Америки.
Бюрократія захопила і фармацевтику. Найкращі вчені включились у боротьбу по виготовленню вакцини, але бюрократія перемагає. При нинішньому рівні науки, потрібні ліки можуть з'явитись досить швидко, але правила є правила.
Політика
«Демократія – найгірша форма правління, але нічого кращого людство не придумало до цього часу».
Черчіль
На початку пандемії уряди демократичних держав вагалися, як вводити карантинні обмеження не порушивши права громадян і взагалі, як жити. Друга хвиля поширення вірусу так повністю і не дала відповіді на всі питання. Але загалом система реагування на зростання кількості хворих більш-менш вималювалась. Стало зрозуміло – альтернативи локдаунам поки немає.
Щоправда, деякі самодури серед президентів та міністрів до останнього пручались і не визнавали проблему.
Інше питання, країни з авторитарним правлінням. Тут два основних варіанти.
Замовчування статистики. Як це роблять в Росії, Білорусі, Туркменістані та Північній Кореї. Або ж жорсткі обмеження, як в Китаї.
До речі про Китай. Схоже світ вже занадто залежний від Піднебесної. Інакше як пояснити відсутність реакції на замовчування Китаєм інформації про поширення коронавірусу. Та й хижацьке ставлення китайців до природи та навколишнього середовища здається нікого з світових лідерів (крім Трампа) не цікавить.
Україна у боротьбі з вірусом намагається не повторювати світових помилок, але непослідовність і намагання стримати пікіруючі рейтинги перетворює дії нашої влади на дешеву трагікомедію.
Що ж, друга серія саги "Covid-19" почалася і чим вона закінчиться – невідомо.
Show must go on.
