Колись один невисокий картавий чоловік вирішив зробити революцію. Для досягнення своєї цілі він спирався на найнижчі прошарки тогочасного суспільства. Щоб пролетаріат йому повірив, треба було всього-на-всього запустити серед них кілька популіських тез. Головна з них: землю – селянам, фабрики – робітникам. Що було далі, ви знаєте.
З того часу пройшло більш як сто років. На планеті вирує пандемія. У центрі столиці України біснується галаслива юрба антиваксерів.
Є підозра, що і тут не обійшлося без невисокого і плешивого вождя.
У його імперії найвища смертність від коронавірус, але він підтримує ідіотів у сусідні державі.
Ставка на ідіотів та міських божевільних це вже фірмовий стиль кремлівського режиму. Так було і на Донбасі, так було і в Криму.
Пам'ятаєте 2014 рік, мітинги з юродивими бабульками та беззубими робочими парнями. В Криму подібна публіка, але трохи менш бомжуватого виду.
Та й основний путінський електорат – тупий люмпен.
Тепер ставка на антипрививочників.
Проте, ставка ця бачиться програшною, адже прихильники «руського міра» змогли побачити сутність цього самого «міра» тільки після того як привели його у свій дім. Антиваксери ж мають шанс зустрітись з тим, що вони заперечують – уже найближчим часом.
