Коли в шахтарському регіоні запалало — з'явилась теза: «с Донбассом надо разговаривать».
І в той час я не дуже розумів, що це означає. З початком війни, стало зрозуміло, що голосом сепаратистів насправді говорить Росія і Путін і розмовляти вони бажають тільки на власних умовах.
Сьогодні зранку послухав інтерв'ю донеччанина шоумена Сергія Сивохо. Знову стара шарманка про діалог з Донбасом, про перегляд мовного закону ітд ітп.
Зважаючи на результати виборів в Донецькій та Луганській областях, ще більше перестав розуміти про що з цими людьми можна говорити.
Маріуполь, який втратив десятки життів після обстрілу російським градом, голосує за кума Путіна та за Новинського. Те саме робить і Слов'янськ. Що з цими людьми не так?
Очевидно тези про строкатість населення того регіону, про велику частину вихідців з Росії, про значну люмпенізацяю — будуть вірними. Але невже ці люди нездатні мінятися?
Очевидно НІ.
То чому ж в угоду їм повинна мінятися уся інша Україна?
Що їм пообіцяти, аби вони були задоволені?
Віддатися в «обійми» Росії? Забути свою мову і заговорити на вєліком і могучєм? Нового Януковича? Що вам потрібно, щоб ви нарешті заспокоїлись?
Скільки б ми не ховались за патріотизмом та державництвом, маємо один беззаперечний факт — Україна і тому за останні роки зробила великий цивілізаційний крок уперед, що значна частина «житєлєй донбасса» не впливали на політичне життя держави. Як не парадоксально, але тут Путін нам допоміг. Ціна, правда, занадто висока.
Тому годі ілюзій, вони нас не почують, що б ми їм не говорили. Можливо щось зміниться з поколіннями, але і це не точно. Але чи зрозуміє це нова влада... Сумніваюсь.
PS: Луганська і Донецька область стали єдиними областями де партія «Слуга народу» програла колишнім регіоналам і де не спрацювала тенденція на нові обличчя.
До речі, і Сивохо теж тільки третій після представників партій Медведчука та Мураєва. Що ж, хай розмовляє…
Підтримка автора: картка Приватбанк 4149 4993 4061 8014
