Коли станнім часом різні центри продукують масу статей про те, як як соцвиплати розігнали інфляцію в країні і спричинили ріст цін, відчуваю, що виборчі перегони все ближче! Пропоную просто подивитися на кілька цифр, щоб стало більш зрозуміло хто винен і, що з цим робити

1. Збільшення мінімальної і середньої зарплат вплинуло на собівартість продукції, товаровиробник має тепер закладати додаткові витрати в кінцеву ціну продукції. Вся проблема в тому, що у нас, зарплата складає 7-8% від собівартості. Підняття зарплат минулого року призвело до того, що в середньому, доля зарплат в собівартості зросла на 1-2%. Простіше кажучи, на кінцевій ціні це відобразилося мінімально.

2. Пенсіонери розкрутили інфляцію. На осучаснення пенсій виділено в 2017 році менше 30 млрд грн., що навіть теоретично не могло вплинути на інфляцію.

3. Соціальні видатки посилили тиск на ціни. Ті, хто говорить про це, виходять, очевидно, з того, що люди масово почали в рази більше їсти і купувати дорогу імпортну техніку. Абсурдність такого твердження випливає з того, що, очевидно, ті, хто про це говорить, не розуміють як і на що тратять гроші ті, хто отримав додаткові соцвиплати.

Звичайно, говорити про те, що соцвиплати взагалі не вплинули на інфляцію – неправда. Але соцвиплати могли дати 2-3% інфляції, але не 13-14. Тому, мабуть варто подивитися на те, що ж реально дало найбільший інфляційнимй приріст.

4. Ріст цін на електроенергію склав 67% (відповідальний — НКРЕКП). Саме це стало одним із драйверів інфляційних процесів і особливо вплинуло на ріст цін. Нові РАБ-тарифи лише продовжать розкручувати ціни в країні.

5. Ріст цін на паливо. Причин росту є дві – ріст цін на нафту у світі і фактична відсутність власних потужностей по переробці в Україні. За останні 15 років у нас знищено нафтопереробку як таку і поки працює лише один завод у Кременчузі. Без початку масштабного будівництва переробних потужностей з реальними інвесторами, які заведуть сюди нафту, говорити про якісні зміни в цьому сегменті неможливо.

6. Докапіталізація держбанків і держкомпаній. Тільки націоналізація Привата передбачала докапіталізацію банка на 150 млрд. І хоча докапіталізація відбувалася перш за все випуском цінних паперів, вливання такої суми в самий крупний банк країни не могла не вплинути на інфляцію.

7. Дефіцит м'ясо молочної продукції, пов'язаний, як з об'активними, так і суб'активними причинами. Головна проблема – чума свиней, через яку довелося різко скоротити поголів'я, що не могло не вплинути на кінцеву ціну. В свою чергу, підняття ціни на свинину не могло не потягнути за собою підвищення ціни на всю м'ясомолочну продукцію.

Це лише основні причини інфляційних процесів. Але треба чітко розуміти, що наша інфляція немонетарна, а НБУ пробує боротися з нею монетарними методами, піднімаючи облікову ставку. По суті, таким чином вбивається те мізерне кредитування, яке ще трошки жило, а натомість не пропонується нічого.

Просто для того, щоб всі ми зрозуміли: за минулий рік грошова маса (сукупність готівкових і безготівкових коштів юридичних і фізичних осіб) зросла на 9,5%. Для порівняння, за 2013 р, коли річна інфляція склала 0,5% грошова маса за рік збільшилася на 17,2%.

І тут ми підходимо до найголовнішого: підняття облікової ставки співпадає з черговими випусками державних цінних паперів. По суті, піднімаючи ставку, ми не вирішуємо інфляційні проблеми, а даємо можливість заробити тим, хто купує наші папери.

На жаль, ніхто не може дати реальний аналіз, хто купує ці папери. Бо після розслідувань того, хто купував наші папери в 2-012-2014рр., виявилося, що левова частка покупок була зроблена преставниками сім'ї. І на останок — серед останніх претензій щодо Уряду Гройсмана закид про те що з початком європейських запозичень рефрми принилися. Звучить дивно — адже ті 35 законів, що Уряд готував враховуючи позицію експертів РПР, є не менш революційними, ніж проголосовані восени реформи. Втім білий шум про інфляцію скоро поглинеться валютною масою, котра вже заходить в забезпечення весняної посівної кампанії...Весняного змцнення гривні ще ніхто не відміняв!