Казав пан: «Кожух дам!» — а вийшло, що тільки ґудзики на базарі загубив. Саме так виглядає нинішня історія з екстрадицією Влада Плахотнюка — беглого олігарха, що виніс із кишені молдавського Нацбанку мільярд доларів, ніби то був дріб'язок для кави.
Сценарій був ідеальний: під вибори привозять «короля схем», влада робить пафосне шоу, Санду знімає лаври борця з корупцією, а виборці, аплодуючи, кидають у скриньки додаткові бюлетені за «чесність і порядок». Казка для наївних — контрабандист у кайданках, президент у білому пальті.
Але щось пішло не так. Греція раптом вирішила, що в Румунії у Плахотнюка теж є «непогані справи». І екстрадиція зависла, як старий тролейбус у Кишиневі — димить, гуде, але не їде.
Подейкують, що з президентом «поговорили». Мовляв, не час псувати гру, давайте почекаємо. Бо ж і без Плахотнюка вистачає шоу — від «європейських обіцянок» до «мудрого мовчання» щодо Придністров'я. Екстрадиція Плахотнюка може налякати заробітчан у Європі, а вони найактивніший виборець Санду.
В підсумку — знову обіцяли «кожух», а виборцю підсунули стару куфайку з дірками. Санду втратила момент: замість тріумфальної картинки отримала сюжет у стилі «відкладено на невизначений термін». А це не подарунок перед виборами, а ляпас.
Бо мільярд із Нацбанку, як і мільярд виборчих ілюзій, кудись випарувався. І виходить, що «республіка Шериф» живе за контрабандними схемами, а «республіка Санду» — за схемою: казав пан — кожух дам.
