В 2020 році в Україні розкрили наймасштабнішу з часів сумнозвісного МММ фінансову аферу. Навесні 2020 року журналісти видання Liga.net, а трохи пізніше – розслідувачі з BIHUS Info оприлюднили матеріали щодо діяльності так званої компанії B2B Jewelry, де вперше назвали її фінансовою пірамідою. А наприкінці серпня 2020 року СБУ вже офіційно заявила про розкриття фінансової піраміди B2B Jewelry – більше 600 тисяч учасників та близько 250 млн. доларів збитків.

Не будемо детально зупинятися над схемою роботи піраміди – про це докладно розповіли наші колеги у своїх розслідуваннях. Розкажемо детальніше про її засновників та ще деякі речі, які лишилися поза увагою журналістів. Широкомасштабна агресія з боку росії, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, це не тільки трагедія для мільйонів українців та всієї держави. Це можливість по іншому оцінити масштаби підготовки до неї з боку ворога, в тому числі діяльність на його користь окремих українських посадових осіб. І розслідування подій 2019-2020 року, проведене в 2023 році, коли війна триває майже півтора року, допоможе розставити відповідні крапки: фінансова піраміда чи фінансова диверсія, хто справжній організатор та до чого тут росія?

Офіційним організатором фінансової піраміди журналісти та правоохоронці назвали Миколу Гонту – власника ювелірного заводу «Шарм» в Ладижині, що на Вінничині. Сам Гонта в своїх чисельних інтерв'ю гордо розповідав про свій неабиякий маркетинговий хист, який дозволив йому перетворитися з регіонального збиткового ювеліра на діяча міжнародного масштабу. На час публікації розслідування, лише за рік діяльності, Гонта та його дружина Олена відкрили 115 магазинів та представництв B2B Jewelry: 90 — в Україні, 20 – в Казахстані та 5 – на росії.

Феноменальний успіх ювеліра з Ладижина, який викликає закономірне питання: а гроші звідки? Розбудова настільки масштабної мережі потребує масштабних капіталовкладень. А враховуючи швидкість, з якою відкривалися магазини B2B Jewelry та кількість реклами, яку не оминув увагою, напевне, жоден українець, інвестиції потрібні були всі й одразу.

В 2013 році Микола Гонта та його дружина стали фігурантами гучного кримінального провадження. Подружжя та ще деяких осіб звинуватили в збуті контрабандних ювелірних прикрас: його завод займався підробкою українських клейм на ювелірних виробах, а фірмові магазини реалізовували продукцію на десятки мільйонів гривень. За даними слідства, з 2007 по 2011 роки через «Шарм» пройшло близько 600 тисяч ювелірних виробів загальною вагою більше тони. Для розуміння масштабів: в 2019 році по всій Україні було реалізовано ювелірних виробів вагою близько 4 тон.

Але з'ясувалося, що власником обладнання та приміщень заводу «Шарм» є ТОВ «Подільска ювелірна компанія», що належала Таїсії Мазур, дружині тодішнього заступника голови податкової служби Вінницької області Геннадія Мазура, а подружжя Гонта їх лише «орендує». Після обшуків на заводі та в офісах компанії, а також в кабінеті Мазура правоохоронці з'ясували, що основним утримувачем «золотої схеми» є саме заступник обласної податкової, що і підтвердив вилучений в нього «золотий щоденник», який містив опис та обсяги фінансових оборудок.

Фігуранти цього скандалу покарання не отримали – справу закрили, як і багато інших справ в часи Януковича. Мазур переїхав до Києва та став помічником-консультантом народного депутата від «Партії регіонів» та екс-голови Вінницької ОДА Миколи Джиги (про нього ще згадаємо нижче), а потім обирався до Вінницької обласної ради від партії «Батьківщина, де перебуває і зараз, Таїсія Мазур ліквідувала „Подільську ювелірну компанію“, а Микола Гонта з дружиною сховалися в тінь до гучного старту B2B Jewelry в 2019 році.

Виникає питання: якщо в 2007-2013 роках Микола Гонта виконував роль такого собі „фукса“ в оборудках Геннадія Мазура, то чи не міг він виконувати таку ж саму роль у афері B2B Jewelry для того ж Геннадія Мазура? Більшість експертів та правоохоронців схиляються саме до такого висновку – Гонта є лише номінальним власником піраміди і за ним стоять більш впливові люди. До речі, Геннадій Мазур, якого називають на Вінниччині „відомим схемником“, цілком міг бути одним з авторів та засновників піраміди B2B Jewelry. Тим більше, що він має науковий ступінь доктора економічних наук, яким дуже пишається, хоча й здобув свій перший науковий ступінь через плагіат в дисертації.

Ми з'ясували, що Микола Гонта не міг мати достатнього ресурсу для розбудови розгалуженої мережі B2B Jewelry в найкоротший термін. Чи міг мати такий ресурс Мазур? Теж сумнівно. Безумовно, в нього є кошти, що лишилися від попередніх схем, „плідної роботи“ на податкових посадах та від бізнесу дружини, яка переключилася з ювелірних виробів на торгівлю медичними препаратами. Але їх явно не вистачило б на масштабний проект B2B Jewelry.

І тут на арену виходять політичні покровителі Геннадія Мазура, яким він повинен завдячувати своїй кар'єрі, грошам та перебуванню на свободі: Микола Джига, один з керівників МВС часів Кравченка, фігурант „справи Гонгадзе“, голова Вінницької ОДА в 2010-2012 роках, народний депутат України від „Партії регіонів“ та його протеже в тодішній системі МВС, заступник міністра МВС в 2010-2014 роках Віктор Ратушняк. Саме вони прикривали „ювелірну діяльність“ Мазура і саме вони врятували його від тюрми. Подейкують, що тонна „турецького“ золота, яку реалізовували Мазур і Гонта в 2010-2013 роках, належала саме Ратушняку та його колегам по МВС. Таким чином вони відмивали свої незаконні доходи, поки не перейшли дорогу колегам з СБУ, які й зруйнували цю схему.

Після Революції Гідності Джига сховався і, як пишуть журналісти, не без допомоги свого давнього друга , а ось Віктор Ратушняк, як і більшість силовиків Януковича, втік до Москви, переховуючись від кримінального покарання за кров протестуючих на Майдані Незалежності. Певний час Ратушняк намагався „порєшать вопрос“ та безпечно повернутися до України, але крапку в цьому намаганні поставив Печерський суд м. Києва, який в 2019 році видав ордер на його заочний арешт за дев'ятьма статтями Кримінального кодексу у справі про злочини на Євромайдані.

Не полишаючи спроб повернути свою тонну золота з Геннадія Мазура, Віктор Ратушняк поновив зв'язки з своїм колишнім координатором в уряді Януковича-Азарова Володимиром Сівковичем. Саме тим Сівковичем, колишнім офіцером КДБ СРСР, якого Служба безпеки України звинувачує в організації підривної діяльності в Україні та підготовці широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Саме тим Сівковичем, який будучи віце-прем'єр-міністром України і представляючи Миколу Джигу, як нового голову Вінницької ОДА в 2010 році, назвав його „отец, царь і прокурор“.

Сівкович, також ховаючись у Москві, за наказом адміністрації президента рф та фсб координував діяльність „вигнанців“ та готував з них майбутню владу підконтрольної України. Саме він запропонував Ратушняку допомогу у поверненні боргу шляхом реалізації проекту фінансової піраміди в близькій йому сфері. Контакти з Геннадієм Мазуром, напевне, підтримувалися через структури московського патріархату в Україні, з яким Мазур має давні стосунки і які оцінені промосковською церквою п'ятьма орденами для депутата Вінницької обласної ради.

Реалізація проекту дозволяла російській владі напередодні вторгнення дестабілізувати ситуацію в Україні шляхом залучення до протестів соціально вразливих верств населення (як відомо, основними учасниками піраміди стали пенсіонери) та забезпечити поточне фінансування агентурної мережі шляхом залучення великої кількості неврахованих готівкових коштів. Журналісти з BIHUS Info в своєму розслідуванні зняли на відео, як з магазинів B2B Jewelry щоденно вивозили готівку в пакетах для сміття. З впевненістю можна сказати, що під подібний проект російські можновладці легко могли виділити мільйони доларів, які пішли на розбудову мережі B2B Jewelry. Да і власне реальні організатори, напевно, не залишилися без прибутків.

На заваді реалізації планів Москви та її поплічників стали співробітники СБУ, які викрили та ліквідували схему B2B Jewelry. Але лишається тільки здогадуватися, яка кількість „кротів“ ще фінансується з отриманих тоді коштів, яку шкоду вони нанесли або ще нанесуть нашій державі, і скільки можновладців, прикриваючись депутатськими мандатами покривають їх діяльність та очікують на прихід сусіднього „брата“.