Взяв учать в дискусії під час круглого столу Експертної платформи Національного банку України «Вплив COVID-19 на монетарну політику центральних банків».
Головні тези.
Що стосується можливості застосування фінансового пом'якшення, то про нього в Україні говорили дуже довго і, на жаль, тільки під час ковідної кризи почали це використовувати. Я вважаю, що цей досвід може бути успішним у випадку, якщо будуть задіяні спеціальні інституції для того, щоб ці кошти використовувати. На 2020 рік якихось проблем для збільшення інфляції через цей фактор не варто очікувати, оскільки ці кошти фактично тільки почали використовуватись. Поки що лаг в 6-9 місяців, після якого зазвичай виникає тиск на ціни при вливанні коштів в економіку, не минув. Ми це можемо спостерігати у наступному році. Але яким чином треба було скористатися цими можливостями?
Тут, на жаль, невелика співпраця між Кабінетом Міністрів та Національним банком. Національний банк в даному випадку виступає прогресивно. Питання в тому, що Кабінет Міністрів повинен забезпечити ті інституції і інструментальні можливості, які б спрямували ці кошти у виробництво, а не напряму на споживчий ринок чи закупівлю імпортних послуг, як ми бачимо по, безперечно, правильній програмі «Велике будівництво».
Проте не вистачає двох інструментів.
Перший – це, звичайно, локалізація. На жаль, зараз дуже негативне ставлення навіть до першого кроку – змін до ProZorro. Але насправді, якщо ми вже говоримо про вливання коштів, яким будуть займатися усі уряди наступні кілька років, то Україна мала б забезпечити зменшення тиску на курс, якщо це буде закупівля імпортних послуг (як це відбувається у «Великому будівництві»).
Другий інструмент – це кілька агентств, які повинні були б створені, які контролювали б використання інфраструктурних витрат. Зокрема, у квітні-травні я приймав участь у підготовці пропозицій для Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, де було визначено, що можна використати близько 14 млрд грн. для будівництва інфраструктури виробництва – а саме розвитку індустріальних парків. Цієї програми до цього часу, на жаль, немає. Кошти не передбачені. Нацбанк зробив свій крок – тобто ми маємо кошти. Але спрямування їх для того, щоб запустити мультиплікатор, запустити покращення конкурентного становища в Україні для залучення прямих іноземних інвестицій (особливо виробничого сектора), ми не маємо.
