Останні американські вибори не викликають у вас відчуття дежа-вю? Просто пригадайте позиції сторін…
Він: я крутий, всі, хто за мене — круті! Решта - козли ішаки, що заважають нам жити, лузери.
Вона: нікуди не дінетесь, яка б я не була, а все одно мене оберете, аби лише не його.
Ну бачу, що згадали: 2010 рік, бандюкович і Вона… Тобто попереду в американів те, що в нас вже позаду. Щоправда, не на жарт тривожить думка: якщо у них бандит такий, який же буде блазень?!
Те, що сша розвалюються – новина хіба що для тих, хто не читає мій блог. Бо я спрогнозував цей процес ще у 2018 році, коли ви з мене лише сміялись… Тенденції незаперечні, дискусійний лише темп. Подробиці тут: https://www.mytus.net/index.php/publitsystyka/item/66-a-universal-recipe-for-success
Щоправда, я сподівався, що московія прокладе шлях до небуття іншим «ветунам», а тут схоже, що сша її таки випередить. Якщо виборці й далі так старатимуться…
Демократія, та, що без лапок, на превеликий жаль омивається кров'ю. Тобто потребує регулярної війни. Війна приносить оновлення й очищення у застійне гнилостне болото правлячого класу. Іншого шляху людство поки не винайшло, на жаль…
Знаєте, для чого князів церкви змушують давати обітницю безшлюбності? Через реальну небезпеку розмноження? Ні, для того, щоб церква не стала власністю кількох родин. Власне, вона все одно стає власністю тих родин, але кожне покоління їх носить інше прізвище, створюючи тим самим ілюзію рамок пристойності…
В політиці все ще гірше. Родини, що прорвались до влади (іноді дійсно гідні люди в першому поколінні) приватизують партії, від яких потім обираються до влади. І закривають шлях нагору кращим… А створити нову партію – невимовно складно. Тяжко знайти хоча б відносно «чисті» гроші для цього, ще важче здобути довіру й завоювати репутацію, що дозволить тягатися зі старожилами Олімпу. Виборці інертні, що поробиш. Звикне голосувати за республіканців, бо бачте так тато голосував, а до нього дід, а до нього… І так заголосовується, що навіть трампа не помічає. Бо думати важко. Куди важче, аніж папірець до ящика вкинути… І результат не забариться – трамп головного мозку. Ну, в кого він ще є, хоча б рудиментарний…
Але нам своє робить! Що принесе нам трампець, який спіткав таки сша?
Вже за два місяці американи матимуть власного Найвеличнішого… Але ідіот, як я вам вже пояснював, корисним не буває. Навіть для себе. Бо непередбачуваний у своїй дурі.
Коли ідіот обіцяє вам щось добре – не вірте! А от коли обіцяє несусвітню дурість – сміливо можна вірити. З останніх здобутків трампа на інтелектуальній ниві – обіцянка обкласти митами продукцію ЄС. Про колосальне значення мит в історії сша я вже писав, повторюватись не буду. Детально — тут: https://www.mytus.net/index.php/publitsystyka/item/92-a-brief-history-of-us-customs-tariffs
Замість цього пропоную подумати: а нам з цього що? А нам з його феноменальної дурі може бути чимало користі, аж до несподіваної раптової перемоги у війні включно…
Продовження тут: https://www.mytus.net/index.php/publitsystyka/item/148-democracy-defeated-the-democrats
