Для нової (насправді вже не нової) української влади «цукерково-букетний» період завершився. У відносинах як з українським народом так і з міжнародними партнерами.

Давно пройшов той час коли молодими й невідомими в політиці обличчями захоплювались. Настав період буднів, рутини. Як і в сім'ї це час випробовування відносин.

Україна після Майдану твердо стала на шлях євроатлантичної інтеграції. Цей процес потребує мобілізації зусиль для реформування країни з метою відповідати критеріям, які визначені для країн Євросоюзу (Копенгагенські критерії).

Ці критерії зокрема передбачають остаточне встановлення в Україні демократії, спроможної держави, підзвітності влади й верховенства права. Тоді наша країна буде готова як зазначав Френсіс Фукуяма «дістатись Данії» або іншими словами заявити про готовність до членства в ЄС.

Нова (не нова) українська влада на словах присягається у своїй повній прихильності цій політиці. Але слова грали важливу роль в «цукерково-букетний» період. Наразі вага слів зменшилась і це природньо. Від влади очікують дій і результатів.

І ось тут починаються проблеми. Верховенства права в Україні досі немає. Корупція не подолана. В Раді квітне лобізм представників монобільшості, за який вони отримують «плюшки», тобто хабарі.

Спроможної держави без рудиментів старої патримоніальної традиції не розбудовано. При найвищих посадах здебільшого на 300% «свої». Куми, брати, свати, друзі дитинства, представники корпорації «95 квартал».

Олігархи правлять бал в уряді, який недарма названо урядом олігархічного консенсусу.

Серед останніх дій влади – атака на інституційну незалежність антикорупційної інфраструктури й Національного банку. Це відбувається за підтримки проросійських реваншистських сил. Останні, керовані Кремлем, радо робитимуть все, аби Україна ніколи не «дісталась Данії», а дісталась Кремлю. Тут слово дісталась в прямому сенсі, без лапок.

За таких обставин довіра з боку ЄС до України зменшилась. Період рутини після переходу від слів до діла українська влада може не пройти. Невже розлучення?!

П'ятий президент Петро Порошенко, який є фундатором і гарантом курсу на євроатлантичну інтеграцію, перебуваючи на самоізоляції, дає поради новій (не новій) владі як не зійти з курсу в Європу.

Зокрема потрібно:

1) Відновити довіру з ЄС через розуміння, що Союз не зовнішній керуючий, як розганяється з Кремля, а наш спільний дім

2) Дати нове дихання відносинам з ЄС, новий «драйв» якщо хочете

3) Має звучати риторика єдності і солідарності з Україною, як це було раніше

4) Означити разом з ЄС стратегію деокупації Криму й Донбасу

5) Посилити тиск на Кремль, збільшити масив санкцій

6) Підтвердити дотримання Мінських угод в логіці спочатку безпека, потім політика, а також необхідність розгортання блакитних шоломів ООН на окупованому Донбасі

7) Неухильно виконувати Угоду про Асоціацію Україна – ЄС

8) Забезпечити незалежність САП, НАБУ, ВАСУ, НБУ, а також робити все можливе для подолання корупції й встановлення бзособової і ефективної правової держави.