Він знову у свій манер рве шаблони. Привітання президента з новим 2020 роком було неформатним. Згадаймо «етапи великого шляху»: виборча кампанія, інавгурація, День Незалежності, пресмарафон, Новий Рік. Головне щоб не так, як раніше. У цьому весь він. Далі – буде.
Привітання вийшло сентиментальним. Часом здавалось неначе виступав президент якоїсь дуже спокійної й благополучної європейської країни, де головними проблемами є підрізання доріг та небажання поступатись місцем у транспорті. Країни, яка оточена друзями і перебуває у повній безпеці. І лише коли йшлось про пам'ятники та на екрані з'являлись вояки в камуфляжах було зрозуміло, що це – Україна.
Прихований сенс цього звернення – відволікання уваги. Бо замість того, щоб все-ж таки сказати про досягнуте, про виконані головні обіцянки (нехай навіть у свій нешаблонний манер) за допомогою сентиментів переводилась увага на інше. Замість конкретного питання – «що ми?» ставилось ефемерне – «хто ми?» Замість того, щоб простою мовою, на пальцях переконати загал в ефективності нової влади створили чергову якісну медіа-картинку, якою каналізували очікування громадян.
В чомусь Зеленський все-таки не вийшов за межі власних шаблонів: набір персоналій, які об'єднують Україну в нього незмінний. Цей набір неповний, тому, що там бракує тих, хто боровся за незалежність України. Він хоче обійти гострі кути історії й не втрачати ореол об'єднувача, збирача умів українських. Благородна мета. Але Бандеру з його внеском в незалежність неможливо просто ігнорувати.
Не витримує критики його байдужий підхід щодо назв вулиць, пам'ятників тощо. Мені здалось, що за останні п'ять років ми вже цей етап пройшли і питання остаточно закрили. Навіщо знову відмотувати назад пройдене? Можливо цей меседж адресований українцям з ОРДЛО? Мовляв ваші пам'ятники ніхто не чіпатиме і дівчина з Донецька зможе призначити своєму хлопцеві-львів'янину побачення біля пам'ятника … Моторолі?
На останок президент побажав громадянам приємного головокружіння після новорічної ночі. В ці слова теж закладено сенс. Зеленський і влада прагнуть продовжити головокружіння українців, яке у тих почалось ще у виборчий період. Тоді крутилась голова від улесливих обіцянок. Сьогодні голова ще продовжує крутитись, але не від здобутків в економіці, правоохоронній сфері чи у війні з агресором, а від розривів шаблонів, красномовних виступів, яскравих відеороликів.
З Новим Роком!
