Скарга слідчому судді на постанову про закриття кримінального провадження мала стовідсоткову перспективу бути задоволеною, але від подання такої заяви утримало дві обставини.

Перша – я отримав за підписом директора Житомирської дирекції АТ «Укрпошта» пана Дмитра Шулевського письмову обіцянку: «… карта, яка знаходиться в залі поштового відділення 13401 … буде демонтована в найкоротші терміни. Дякуємо за взаєморозуміння».

Друга – пробудився інтерес до позиції з даного питання і роботи в цілому Інституту національної пам'яті куди поліція направила запит з моїм зверненням та додатковою фотографією зображення сересер на стіні відділення.

«Взаєморозуміння»  Житомирської дирекції виявилося типовою бюрократичною відпискою. А «буде демонтована» банальною брехнею чиновника заклопотаного турботами про підвищення рівня поваги до клієнтів. Для прикриття своїх колабораціоністських дій зображення «імперії зла (С)» просто пофарбували в колір стіни (дивись фото 3). Навіть дальтонік усе бачить. А при потребі завжди можна перефарбувати в три кольори лаптєстану. Зручно.

З Інститутом національної пам'яті дещо цікавіше, але не менш песимістичніше. Не отримавши відповіді, а мені мала б надійти копія відповіді на запит поліції, почав телефонувати. Суть виявленого: відповідь чомусь не дали навіть поліції – виконавець у відпуску – а про що в заяві? – відповідь буде. Наступного дня на електронну пошту мені прийшла відповідь (про поліцію забули) за підписом в. о. Голови пана Володимира Теліщака з цитатою з Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та надзвичайно цікавим і вичерпним поясненням: «Принагідно повідомляємо, що вказаним Положення, а також іншими актами законодавства не передбачено здійснення Інститутом аналізів, експертних висновків, тлумачення, у тому числі офіційного, будь-яких законодавчих актів України, а також їх застосування. Інститут не наділений повноваженнями адміністративного впливу на органи місцевого самоврядування, юридичні особи, організації тощо.».

До чого тут аналізи, тлумачення і т. п. законодавчих актів чи їх застосування, якщо поліція попросила не аналізувати Закон чи пояснити як його застосовувати, а лише роз'яснити чи підпадає дане зображення під Закон? Впевнений, що допитливий читач різницю відчув. І навіть якщо автор даного тексту не правий то Інститут мав би просто надати відповідь поліції з цитатою Закону і цього могло б вистачити для відкриття чи поновлення кримінальної справи. Адже, як пояснили мені в поліції Андрушівки, вони не знають цього Закону.

А так виглядає, що Інститут національної пам'яті долучився до роботи по збереженню національної пам'яті шляхом збереження зображення сересер. Збережено цінний фрагмент ватної пам'яті українців.

Розмова з виконавцем відповіді навіяла враження, що людина в очі не бачила звернення поліції, а при підготовці відповіді послуговувалася переказами суті проблеми від секретарші.

Не допоміг справі і лист Голови Ветеранського об'єднання Українська Гельсінська Спілка Олеся Шевченка до керівника Інституту. У листі пан Олесь, зокрема, слушно зауважив: «Українська держава робить офіційні заяви протесту з приводу випадків зображення Криму на картах як території Росії, а в даному випадку демонструється зображення цілої України як частини російської імперії».

І тут знову в тему повертаються бердичівські поліцаї. Закриття кримінальної справи без отримання відповіді на власний запит до Інституту спонукає до висновку, що поліцаї знали про байдужість Інституту. Тож коло замкнулося.

І це коло має конкретних осіб в АТ «Укрпошта», поліції, прокуратурі та Інституті національної пам'яті. І група цих осіб вчинила конкретні дії окреслені Кримінальним Кодексом. Мається на увазі ст. 111 «Державна зрада» та ст. 111-1 «Колабораційна діяльність». Частина 6 ст. 111-1 в сукупності з приміткою 3 тлумачить дії цих осіб як зберігання та використання інформації спрямованої на підтримку держави-агресора. СБУ й ДБР, це чия компетенція? Чи будемо чекати урочистостей з нагоди героїчного збереження символу окупантів?

І насамкінець коротко про Державу, партії і «яка різниця». Якщо інституції Держави (поліція, прокуратура, Інститут нац. пам'яті) функціонують неповноцінно то і говорити про повноцінну державу не коректно. Якщо є партії, але вони байдужі до виконання прийнятих ними законів – то це ще одна бутафорія. (До речі: за стіною на якій висить зображення сересер знаходиться офіс партії УДАР). Якщо є створіння байдужі до всього – то це недосвинки.

 Гей, хто в лісі, обізвися!(С)

Частина 1 тут.

Частина 2 тут.