За своїми повсякденними клопотами люди в більшості не задумуються про майбутнє. Дійсно, а навіщо? Є влада, от хай вона і думає. А хіба влада думає? І про що? Може про щось і думає. Але в далеке майбутнє влада не заглядає. Мабуть не хоче. Або не вміє. Принаймні ніхто про те ніколи не чув.
Якщо не враховувати напівміфічного таємного всесвітнього уряду, якого ніхто з людської спільноти достеменно не бачив, то є люди, що займаються проектуванням майбутнього. Фантазують, вигадують, застерігають. Наскільки це в них виходить професійно, можна судити лише коли їхні прогнози збуваються. Тобто ще треба зуміти дожити до того часу. Я — не про віщунів і астрологів.
Мені начхати на просторікування Глоби чи поезії, так – дійсно лише поезії, Нострадамуса. Ми говоримо про філософів від літератури, якими, для прикладу, були брати Стругацькі. Чи про такого чудового мрійника, що став провісником багатьох явищ майбутнього, як Жуль Верн.
Із 108 наукових передбачень письменника-провидця на сьогодні не справдилось лише 10!
В своїх творах він передбачив наукові відкриття і винаходи в самих різних областях науки і техніки. Це — акваланг, телебачення, космічні подорожі, великі підводні човни, що тривалий час рухаються під водою на великій глибині, літак, вертоліт, використання рідкісного в той час алюмінію для побудови космічних апаратів і багато іншого.
Хто посміє заявити, що фантаст – лише брехунець, такий собі літератор — шалапут?
До братів Стругацьких в мене взагалі трепетне ставлення. Настільки, що я не намагатимуся ні шукати їх літературний переклад українською, ні тим більше намагатись якось не правильно передати їхню думку власним перекладом.
Я русский бы выучил только за то, что… надо допрашивать пленных.
( Объяснения по поводу этой неловкой шутки я дам позже среди текста.)
В своём романе «Хищные вещи века» Стругацкие показали тупиковый путь развития общества изобилия, не владеющего моральными ценностями.
Давайте сравним воображаемую писателями балдеющую дискотеку будущего с наблюдаемой нами ныне. Вот отрывок из романа Стругацких:
«…группами по нескольку человек торчали какие-то неприкаянные люди. Они остервенело курили трещащие синтетические сигареты, гоготали, небрежно и часто отплевывались и громко разговаривали грубыми голосами. Над каждой группой висел гомон радиоприемников. Под одним фонарем стучало банджо, и двое подростков, корчась и изгибаясь, отчаянно вскрикивая, плясали модный фляг, танец большой красоты, когда умеешь его танцевать. Подростки умели. Вокруг стояла компания, тоже отчаянно вскрикивала и ритмично била в ладоши.»
Это теперь называется брейком. А вот как писатели изобразили психофизическое действие музыкальных ритмов, цветомузыки и стробоскопов:
«Люди стояли вплотную друг к другу, мужчины и женщины, подростки, парни и девушки, переминались с ноги на ногу и чего-то ждали. Разговоров почти не было слышно. То там, то здесь разгорались огоньки сигарет, озаряя сжатые губы и втянутые щеки. Потом в наступившей тишине начали бить часы, и над площадью ярко вспыхнули гигантские плафоны. Их было три: красный, синий и зеленый, неправильной формы, в виде закругленных треугольников. Толпа колыхнулась и замерла.
Вокруг меня тихонько задвигались, гася сигареты. Плафоны на мгновение погасли, а затем начали вспыхивать и гаснуть поочередно: красный — синий — зеленый, красный — синий — зеленый... Я ощутил на лице волну горячего воздуха, вдруг закружилась голова. Вокруг шевелились. Я поднялся на цыпочки. В центре площади люди стояли неподвижно; было такое впечатление, словно они оцепенели и не падают только потому, что сжаты толпой. Красный — синий — зеленый, красный — синий — зеленый... Одеревеневшие запрокинутые лица, черные разинутые рты, неподвижные вытаращенные глаза. Они там даже не мигали под плафонами... Стало совсем уже тихо, и я вздрогнул, когда пронзительный женский голос неподалеку крикнул: „дрожка!“ И сейчас же десятки голосов откликнулись: „дрожка! Дрожка!“ Люди на тротуарах по периметру площади начали размеренно хлопать в ладоши в такт вспышкам плафонов и скандировать ровными голосами: „дрож-ка! Дрожка! Дрож-ка!“ Кто-то уперся мне в спину острым локтем. На меня навалились, толкая вперед, к центру площади, под плафоны. Я сделал шаг, другой, а затем двинулся через толпу, расталкивая оцепеневших людей. Двое подростков, застывших, как сосульки, вдруг бешено забились, судорожно хватая друг друга, царапаясь и колотя изо всех сил, но их неподвижные лица по-прежнему были запрокинуты к вспыхивающему небу... Красный — синий — зеленый, красный — синий — зеленый. И так же неожиданно подростки вдруг замерли. И тут, наконец, я понял, что все это необычайно весело. Мы все хохотали. Стало просторно, загремела музыка. Я подхватил славную девочку, и мы пустились в пляс, как раньше, как надо, как давным-давно, как всегда, беззаботно, чтобы кружилась голова…»
Мало того, кайф доповнився сновидіннями по заказу:
" …- Да нет, ничего плохого, — сказал я. — Но что тут хорошего?
— Не знаю. Все так делают. Иногда бывает очень весело... И дрожка. В дрожке все всегда исполняется...
— Что же это — все?
— Ну не все, конечно... Но о чем думаешь, чего хотелось бы, часто исполняется. Как во сне.
— Так, может, лучше лечь спать?
— Ну да! — Сердито сказала она. — В настоящем сне такое бывает... Будто вы не знаете! А в дрожке — только то, что хочется!..".
Не розумію: чому той роман Стругацьких не вивчали в совковій школі? Чи боялися, що частина учнів візьме його, як навчальний посібник ловця задоволень? Дарма! Сучасна молодь, під пильним проводом старших товаришів, що споконвіку працюють на її розбещення, перевершила застороги класиків. Ось як одне дівча змальовує, чим для неї являється дискотека. Ой недоговорює лукавенька трохи.
Хоча в школі може такого й нема, як у клубі.
"И так..начнем!!!"Добро пожаловать на самую классную дискотеку нашего района, на дискотеку в клубе под названием ШКОЛА 72!!!"-на весь зал прозвучал голос ди-джея Blinoffa...Очень классный диджей, симпотичный, поет просто заглядение!!! А главное-музыку суперовую ставит!!! Так вот... Наш мини-клуб на весь массив слышно!!! Да!!! Крику...на весь район!!! А, забыла сказать... самое классное — это светомузыка, Боже, какая она классная!!! Под каждый трэк-что-то новое, ди-джей старается сделать так, что б всем понравилось!! умничка он у нас....и еще не стоит на месте-танцует и нас развлекает, подбадривает, конкурсы проводит!!! Эх… красота просто... Обажаю нашу дискотеку... Немного про музыку....она у нас только самая современная, модная, новинки одни!!! И под каждое произведение так и хочется натанцеваться, на месте не усидишь.. ноги сами танцевать идут!!! Вы думаете, ну допустим, быстрой музыки много, а как же медляки? а вот медляки у нас тоже есть в ассортименте...в особенности это Скай, Гайтана, Sting... ну классные песни… но главное, что б танцевать было с кем под эти песни!!! а уж с кем — найдется!!! У нас во время дискотеки весь зал заполнен (прям места живого нет)!!! И много к нам приходят как и мальчиков, так и девочек… приходят и влюбленные пары, а многие на дискотеках влюбляются... Не заскучаеш короче!!! А во время медляков у нас в зале царит любовь...))) Правда что немного жарко на дискотеке, поэтому мы переодически выходим в коридор, так сказать — свежим воздухом подышать!!!
Мы на дискотеку долго собираемся — пока решим, что одеть, какую прическу сделать, как накрасится...а что? Надо всегда хорошо выглядить!!! на все 100, ну не лет, а на все 100%!!! А то на дискотеке может изменится твоя судьба (влюбится кто-нибуть, или предложит дружить), а кто захочет дружить с непричесаной. неопрятной? Так вот дискотека для нас, как праздник, на которую мы очень усердно собираемся!!! самое главное првило — ОДЕТЬ УДОБНУЮ ОБУВЬ!!! а то после 4 часов танцев ваши ноги будут продолжать жить своей жизнью...Проверено!!!
Наша дискотека пролетает очень незаметно и весело, но после нее остаются самый незабываемые впечатления...Кто был на ней, нас поймет!!! Приходите в наш мини-клуб и берите с собой друзей, знакомых, не пожалеете!!! (Вы вот думаете, пиарят девочки свою школу!!! А вот и нет мы делимся с вами чудесным настроением, дискотечным и хотим, что б наш клуб рос, и в нем появлялись новые интересные люди)))) Приходите, будем ждать!!! и еще раз повторим!!! НАША ДИСКОТЕКА САМАЯ ЛУЧШАЯ, И МУЗЫКА ТАМ САМАЯ ЛУЧШАЯ, И ДИ-ДЖЕЙ САМЫЙ ЛУЧШИЙ, И ДЕВЧЕНКИ САМЫЕ ЛУЧШИЕ!!!!"
А ось ця дискотека явно не була під наглядом хороших дорослих:
У Києві накрили нелегальну дискотеку: 64 танцюристи — "під кайфом"
У ніч на неділю співробітники спецпідрозділу "Беркут", Управління боротьби з нелегальним обігом наркотиків, спецпідрозділу УБОЗ "Сокіл" на нелегальній дискотеці у Дніпровському районі Києва затримали 64 особи у стані наркотичного сп`яніння, з яких 10 неповнолітніх.
Як повідомили УНІАН у Центрі громадських зв'язків ГУ МВС України в місті Києві, 31 затриманий пояснив, що вживав наркотики (амфетамін, маріхуану) саме в цьому розважальному закладі. Власниця дискотеки, 18-річна дівчина, не змогла надати працівникам міліції будь-яких документів, які б підтверджували легальне функціонування дискотеки.
Усі затримані згодом були відпущені.
постiйна адреса статтi: http://www.unian.net/ukr/news/news-308414.html
І це скоріше правило, аніж виняток. А ось ще один колоритний опис цього блудодійства.
И снова по-русски. Но перед этим обещанное объяснение.
Я б русский выучил только за то, что… надо допрашивать пленных.
(Позвольте объяснится: украинцы не знают китайского языка, как не знают его и русские. А вот выходцы из Китая, Пакистана и прочих густонаселенных стран пытаются поселившись на наших с вами землях постепенно стать основными жителями как РФ, так и Украины. И часть из них все же русский знает. Украинцам, даже для общения с китайцами, легче выучить русский, а не китайский А если уж совсем серьёзно, то полезно почитать тех же Стругацких или Лескова.)
ДИСКОТЕКА
Очень громкая музыка... Не играет... То, что она делает — "гремит", "грохочет", "кампассирует".
Кто побывал под бомбежками — имеет представление... Но здесь не так страшно... Все кругом, однако, трясется и с потолка сыплется за шиворот всякая дрянь. Ветеранам и прожженным меломанам известна военная хитрость: надо держать открытым рот, тогда перепонки в ушах не лопнут до окончания... Кстати, поэтому ди-джеи и не закрывают пасть весь вечер.
Заботливые собаки и родители провожают деток на дискотеку, как на фронт. А заботливые дети не говорят, куда пошли. Все сваливают на библиотеку. Почувствуйте рифму!.. И аптека в рифму. И тоже, бывает, полезная штука...
Мелодию не разберешь. И не надо!
Не для того она здесь!..
Мелодия — не предложение на уроке. Чо ее разбирать?
Она — кайф!
Ее не услышишь... Но его словишь... А на фиг и надо ее услышивать и тем более расслушивать!? Кайф — он и без этого кайф. Он и сам по себе — кайф. Не за мелодией сюда нормальные люди приходят. Для этого есть диски дома.
…Децибеллы давят так, словно медведи наступают на оба уха одновременно. Как только это у медведей получается?!.. Интересно! А чего еще нормальному человеку надо?! Это и есть сигнал к танцу, к началу коллективного угорания. Угорание, это есть бескислородное состояние необремененной души с музыкой...
Но это не значит, что на дискотеке собираются рыбы бессловесные. Фигу вам! Наоборот. На хорошей дискотеке всегда есть возможность и проораться. Еще со времен позднего комсомола и раннего гитлерюгенда появилась мода на речевки. То есть вдруг тусовка начинает изрыгать легко орущиеся лозунги, например:
"Земля — крестьянам! Цветы — балеринам!.." И так орут до первого пота... И кулаки дружно вверх... И всем еще веселее...
Слово "танцевать" такое же условное, как и слово "музыка", условность которой обеспечивается виртуальностью слова "играть".
К черту условности! Напряга-а-ают!..
Все это чистой воды фанера!..
Перемещаться в пространстве дискотеки невозможно из-за трамвайной давки. Только в трамвае это не доставляет удовольствия, там давятся одни сплошные пенсионеры из-за льгот, а не из-за удовольствия...
Руки не разведешь. Ноги — тем более. В том смысле, что танцевать почти нечем! Единственное, чем танцуют на таких тусовках, это зад. Если в нем достаточно силы. Если он достаточно тренирован. Но он и устает больше других. Потом на него даже смотреть больно, так он весь за вечер извертится.
ИСТОРИЧЕСКИЙ ПАРАДОКС: Во времена бабушек верчение задом называли "танцем живота". Такие дремучие и целомудренные в те времена были представления об анатомии. Но стукаться задами на начальном этапе совсем не больно, а наоборот — приятно. Может быть только ради этого стоит ходить на дискотеку. Это вам не силовое единоборство футболистов, когда после столкновения спортивных задов игроки дружно хватаются за головы и вызывают на поле врача...
Хотя, конечно, зад заду рознь. И это очень скоро начинаешь понимать. И совсем не обязательно, что у противоположного пола зады мягче. Ничего подобного. Тут когда как повезет.
А еще важен на дискотеке ритм. Ритм задают дергающиеся на сцене артисты. Может они даже певцы. Или барабаны... А если нет никого, то ди-джей. Или трясущийся амбал, который нагло встал впереди и загородил вам всю сцену, что и не узнать, кто там и что задает...
Одному танцевать — это изврат. Танцевать надо обязательно с кем-то. А для этого надо познакомиться. За этим и приходят... Здесь это запросто. Отхлебнул из банки пива, глянул вокруг – и готово — уже с кем-то танцуешь... Но как определить, с кем все-таки танцуешь? С кем уже познакомился, а с кем еще нет? Для этого надо резко сменить ритм. Которая тоже сменит ритм своего верчения, та с тобой и танцует. Можно ее потрогать. Она потрогает тебя. Это вместо разговора. Поскольку общение — это вообще главное, но не фига же не услышишь.
Знакомиться таким образом надо только с теми хорошими девочками, которые пришли на дискотеку с мамами. Но без пап. А если отвезешь ее с мамой домой на своей машине — считай, что они с мамой у тебя в кармане.
Но тогда дискотеки быстро закончятся...
_(с) 1999, А.Соловьев http://soloviev.nevod.ru/1999/disk.html
Виведений на вершину культ задоволення, якого людям хочеться поспіхом набратися, дуже добре пояснює наступна цитата із Стругацьких:
" В середине прошлого века Олдс и Милнер занимались экспериментами по мозговой стимуляции. Они вживляли электроды в мозг белых крыс. У них была варварская техника и варварская методология, но, отыскав в мозгу у крыс центры наслаждения, они добились того, что животные часами нажимали на рычажок, замыкающий ток в электродах, производя до восьми тысяч самораздражений в час. Эти крысы не нуждались ни в чем реальном. Они знать ничего не хотели, кроме рычага. Они игнорировали пищу, воду, опасность, самку, их ничто в мире не интересовало, кроме рычага стимулятора. Позже опыты были поставлены на обезьянах и дали те же результаты. Ходили слухи, что кто-то ставил такие эксперименты на преступниках, приговоренных к смерти..."
Читачі можуть заперечити, що мовляв " танці то – танці, наркотики то – наркотики і криси тут нідочого". Але не все так просто. Бо існують, як виявилося, аудіо наркотики. І розповсюджувачі відкрито пропонують їх слухачам за певну плату.
Ось послухайте спеціаліста про дію музики:
" О влиянии звуковых вибраций можно судить по воздействию, которое оказывает музыка разного типа. Есть музыка, усиливающая агрессивность. Многие музыкальные произведения стимулируют вожделение, эгоизм и насилие. На концертах рок-музыки выше вероятность употребления наркотиков, сексуальных контактов и даже насилия. С другой стороны, классическая инструментальная музыка дает ощущение мира и счастья."
Чи другого автора:
"Дело в том, что одна и та же музыка по-разному влияет на людей, имеющих различный эволюционный уровень. Человек, слушающий музыку, не только слышит её, но и его СУЩНОСТЬ перестраивается под воздействием ритма и частот звуков. Музыка как бы навязывает сущности человека определённое качественное состояние, которое может быть в гармонии с его собственным или полностью несовместимым.
В первом случае, человек чувствует внутренний подъём, радость, которые могут достичь уровня ЭКСТАЗА. И если музыка резонирует с сексуальными эмоциями, подобный экстаз может привести к ОРГАЗМУ. Особенно сильно реагируют на музыку женщины в силу того, что качественная структура женской сущности очень динамична и легко перестраивается под внешним влиянием. При этом реакция происходит на подсознательном уровне и практически не контролируется сознанием человека…"
Як це працює?
Всім відомо, що психіка людини піддається впливу звуку, але точного наукового пояснення цьому ефекту поки немає. Вплив звуків на свідомість діє досить асоціативно. Наприклад, дзюрчання струмка буде діяти на людину заспокійливо, а гул машин, що стояли в пробці, — навпаки. З іншого боку, якщо у людини є негативні спогади, пов'язані з водою, а з машинами пов'язане якесь радісна подія в його житті, то ефект буде діаметрально протилежним. Властивість бінауральних ритмів в тому, що це два тони, різних за швидкістю і частоті, вони незалежно подаються в кожне вухо, тому виникає відчуття, ніби вони виробляються самі, всередині голови. Цей ефект пов'язаний з механізмом діяльності нейронів в головному мозку. Що виникають у навколишньому середовищі моноуральні ритми подаються в мозок вже скомбіновані, а бінауральні компілюються в звуковій орнамент тільки всередині. Музиканти використовують при настройці своїх інструментів моноуральні ритми. І моно-і бінауральні ритми — сума різних по гучності тонів. Вони можуть як виключати, так і підсилювати один одного. Теорія бінауральних ритмів була розроблена німецьким ученим H. Dove в 1839 році. Відомо, що обидва види ритмів частіше випускаються штучно створеними об'єктами, ніж природними. Деякі мотори, які працюють з різною швидкістю, випускають звукові хвилі, високий називають приймачем, а нижній — носієм. В результаті накладання частот 143 Гц і 167 Гц з'являються моноуральні і бінауральні ритми з частотою 24 Гц.
Якщо до органів слуху надходить менше трьох бінауральних ритмів, то відбувається ефект руху цих тонів усередині голови. Така дія виникає через особливості діяльності мозку з обробки звукового сигналу, при цьому мозок автоматично визначає фазові кути між звуками для низьких частот. Мозок отримує різницю амплітуд частот одночасно, тому що не здатний обробити фазові зв'язки в звуках високої частоти. Саме тому моноуральні ритми чути при будь-якій швидкості носія, а бінауральні тільки при низькій швидкості, якій відповідає частота в районі 440 Гц. Таким чином, мозок обробляє два тони" у складі бінаурального ритму, як два різних звуки, оскільки не може так швидко визначити між ними фазовий зв'язок. Були проведені тести, в результаті яких визначено, що найбільш швидкий ритм, що сприймається людиною має частоту 25 Гц при 440 герцовій частоті носія. Іншими словами, щоб бінауральний ритм був почутий як один звук, а не дві, тони повинні мати частоту нижче 25 Гц і частоту носія вище 440 Гц. Бінауральні ритми використовуються не тільки в цифрових наркотиках, але і в:
- Навчальних програмах, — Програми з поліпшення пам'яті,
- Медитації,
- Забезпеченні релаксації і швидкого відпочинку,
- Системах діагностики головного мозку,
- Профілактиці та лікуванні багатьох хвороб.
Вченим Девон Едрінгтоном встановлено, що бінауральні ритми допомагають краще засвоювати нову інформацію. У процесі експерименту група студентів, при навчанні що піддалася таким ритмам, показала кращі результати, у порівнянні з групою, не брала участі в експерименті. Є глибокий зв'язок між теорією про бінауральні ритми і хвильовою теорією електрохімічних процесів, що виникають у головному мозку людини.
А ось і реклама аудіо наркотиків. І, як і будь-яка реклама, вона нічого не говорить про вивчення шкоди впливу на людський організм. Санітарні норми не розглядують цей чинник взагалі.
"Використані при створенні аудіо наркотиків бінауральні ритми абсолютно безпечні для здоров'я. Їх ефект повсюдно застосовується при медитації, у навчальних програмах, методики щодо поліпшення пам'яті і для релаксації. Крім того, бінауральні ритми використовують при лікуванні деяких видів захворювань і для проведення реабілітаційного періоду після операцій і хвороб. Наші аудіо наркотики на основі бінаурального ефекту не викликають звикання, не призводять до зламу. Вони не змінюють свідомість і не мають негативних побічних ефектів. Імітація впливу на розум триває тільки під час прослуховування запису, так що з її вимиканням ви знову будете почувати себе, як звичайно. Протипоказання:
Якщо ви страждаєте на психічні захворювання або маєте порушення психіки, краще не приймайте наші цифрові наркотики, щоб уникнути негативних ефектів, тому що бінауральні ритми можуть погіршити ваш стан."
Молоді люди! Чи питав у вас хтось про ваш психічний стан при вході в дискотеку? А який психічний стан у людини, що добре хильнула чи нюхнула?
Як я наголошував: санітарні норми не регулюють гучність, використання стробоскопів, отих аудіо наркотичних ритмів і їх поєднання, бо як відомо при вдалому поєднанні всі ці фактори лише взаємно підсиляться.
Як вберегти рідне чадо від отого лукавого монстра? -Старатися виховати у дитяти більше людського, аніж тваринного і може ж воно встоїть перед пасткою, а не прагнутиме лише "тиснути на важіль задоволень". Звертаю увагу читача на ту інформацію, що найбільше вразливі перед музико монстром юнь до 17 років, а потім це діє слабкіше через вікові особливості. Це пояснює й той факт, що вікові смаки – різні. Окрім іншого, цікаве опитування:
"Да, я знакомлюсь на дискотеках, но это не приводит к серьёзным отношениям: 13 36.11%
Да, я знакомлюсь на дискотеках, и это приводит к серьёзным отношениям: 3 8.33%
Хожу на дискотеки, но ни с кем не знакомлюсь:3 8.33%
Не хожу на дискотеки: 17 47.22%
Голосовавшие: 36. "
Ба, 47% просто не ходить. Будемо надіятись, що зайняті чимсь безпечнішим і кориснішим.
А щоб розбавити сумну картину диско угару, пропоную на цю тему пісню групи "Тартак" ( www.tartak.com.ua )
Кожне тіло
На старому тартаку давно роботи немає,
Але музика сюди зараз людей поназбирає!
Приходять хлопці, приходять дівчата,
Приходять тільки ті, хто любить танцювати.
Їздець на дисках накрутив патефон,
Майстер церемоній верещить у мікрофон.
Блимнуло світло і басова діжка
Гупнула гучно – затремтіли ніжки!
На вході працює контроль обличчя,
Бо дженджиків та жужиків сюди ніхто не кличе.
Як маєш літунця – спрямуй сміливо ногу
Або у позахолод, або на танцпідлогу.
Аж ось почалася битва Бі-хлопців,
Бі-хлопці із себе вдають незнайомців.
Такі вже викрутаси виробляють, поганці!
І тепер кожне тіло танцює ламані танці!
Приспів (двічі):
Покладіть свої руки в повітря!
Ляпайте свої руки!
Покажіть мені свої очі!
Дайте мені свій голос!
Розлітаються кінцівки на всі сторони світу,
Але що куди летіло – неможливо зрозуміти.
Крутиться, вертиться, хоче упасти,
Але ніхто нікого чомусь не хоче вкрасти!
Не хоче – бо зараз усім не до цього!
Адже потрібно, як слід, понатирати підлогу
Своїми штанцями, кофтинами, капцями.
Натер – значить можеш займатися танцями!
Та я не танцюю, хоч музика грає,
Бо так танцювати в мене вміння немає.
Я рота роззявлю та витріщу очі –
Стою та дивлюся, як танцюють охочі.
Бі-хлопці стрибають, бі-хлопці кружляють
І знов викрутаси свої виробляють.
А ті, що стоять, – ті, пробачте, засланці!
Бо тепер кожне тіло танцює ламані танці!
Приспів (двічі):
Покладіть свої руки в повітря!
Ляпайте свої руки!
Покажіть мені свої очі!
Дайте мені свій голос!
Підсумовуючи вище сказане: фантастика часто є поглядом у майбутнє. І розумна людина завжди побачить попередження для себе.
