Якими були сто днів Байдена для світу та України?
Володимир Мулярчук, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства
13 листопада минулого року стало відомо, що 78-річний Джозеф Байден офіційно переміг на президентських виборах свого 74-річного опонента Дональда Трампа, набравши 306 голосів виборників, тоді як містер Трамп – 232 голоси. Інавгурація новообраного президента відбулась 20 січня.
30 листопада 2020 року стало відомо, що Джо Байден створить команду комунікацій у Білому домі, де ключові посади обійматимуть жінки, а також оголосив про обрання Джен Псакі майбутньою прессекретаркою Білого Дому.
16 грудня лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл визнав перемогу Байдена на президентських виборах та закликав своїх колег не заперечувати результатів волевиявлення.
20 січня 2021 року Байден склав присягу як 46-й президент США. На інавгурації Байдена в Вашингтоні чергували понад 20 тис. військовослужбовців, що стерегли порядок.
25 березня 2021 року Байден оголосив про плани балотуватися на другий термін. «Мій план — балотуватися на переобрання, це моє сподівання», — сказав політик і додав, що «сподівався б», що нинішня віцепрезидентка США Камала Гарріс стане його партнеркою в разі балотування на новий термін.
Кадрова політика
20 січня 2021 року новим віце-президентом вперше в історії стала колишня сенаторка від Каліфорнії Камала Гарріс.
Держсекретарем при Байдені став 58-річний Ентоні Блінкен. Блінкен є довіреною особою новообраного президента після того, як вони з Байденом разом працювали в комітеті Сенату з міжнародних справ у 2002—2008 роках. Пізніше він працював радником Байдена з питань національної безпеки, коли той був віцепрезидентом за Обами. Як і Байден, Блінкен часто наголошував на важливості міжнародних союзів для США. Передбачається, що він докладе зусиль, щоб уладнати численні дипломатичні суперечки із союзниками США, які виникли за адміністрації Трампа. Переконаний прихильник НАТО. 26 січня Сенат США затвердив Тоні Блінкена держсекретарем США.
Директором ЦРУ став Вільям Бернс, який має стати першим в історії головою Центрального розвідувального управління США з досвідом роботи дипломатом. Його тривала кар'єра в Держдепартаменті США з 1982 до 2014 року означає, що він візьметься за два напрямки, пріоритетні для нової адміністрації: Росію та Іран. 64-річний Бернс працював послом у Росії за президента-республіканця Джорджа Буша-молодшого, а також вважається головною особою, що вела таємні переговори, які проклали дорогу для ядерної угоди Ірану зі світовими державами 2015 року за президентства Обами. Він заявляв, що підтримує відновлення умов цієї знакової угоди, з якої США вийшли зусиллями президента Дональда Трампа. Бернс працював під керівництвом п'яти американських президентів (як демократів, так і республіканців) та добре знається в більшості напрямків зовнішньої політики.
Радником із питань національної безпеки став Джейк Салліван. Йому 44 роки. Він став наймолодшим радником із питань національної безпеки за пів століття. Він уже працював радником із питань національної безпеки новообраного президента новообраного президента, який був віцепрезидентом в адміністрації Обами. Салліван також працював керівником відділу планування політики держсекретарки Гілларі Клінтон та Барака Обами та став одним із найближчих стратегічних радників. Він заявив, що хотів би повернути Іран «назад у коробку», тобто в межі розірваної ядерної угоди, та змусити Тегеран знову дотримуватись її умов.
Міністром оборони став чотиризірковий генерал США у відставці, що служив у армії США понад 40 років Ллойд Остін, який керував скороченням американських військ в Іраку та їх збільшенням в Афганістані і шукав відповідь США на загрозу від екстремістського угруповування «Ісламська держава»
Представницею США в ООН стала 68-річна Лінда Томас-Грінфілд — дипломатка, що працювала на дипломатичній службі близько 35 років, поки її не звільнили з посади. Окрім роботи послом у Ліберії, вона також виконувала багато дипломатичних завдань за кордоном у таких країнах як Пакистан, Кенія та Ямайка.
Міністром юстиції став 68-річний Меррік Гарланд. Він був першим кандидатом колишнього президента США Барака Обами на місце у Верховному суді у 2016 році, на зміну покійному Антоніну Скалії. Але Гарланд не отримав схвалення республіканців у Сенаті, попри тривалий і поважний досвід роботи у федеральному апеляційному суді.
Під час своєї президентської кампанії Байден обіцяв покласти край расовій дискримінації в системі правосуддя за допомогою набору реформ, зокрема скасування смертної кари на федеральному рівні, а також забезпечення відповідальності поліції за будь-які систематичні порушення перед Міністерством юстиції.
Перші рішення на посаді президента
Відразу після вступу на посаду Байден планував підписати 17 указів. Телекомпанія CNN, виходячи з опису цих указів, стверджує, що 9 із 17 документів будуть присвячені скасуванню раніше ухвалених рішень його попередника, президента Дональда Трампа. Президент США Джо Байден відразу після вступу на посаду має підписати 17 указів, тексти яких вже підготовлені. При цьому йдеться про понад 100 скасованих рішень Трампа, оскільки деякі підписані Байденом документи будуть скасовувати відразу кілька указів його попередника.
Вісім принципово нових рішень Байдена є такими:
- Запустити антикоронавірусну ініціативу «сто днів у масках», яка запровадить вимогу носіння масок у федеральних установах і закличе зробити те саме керівництво штатів.
- Створити посаду координатора з питань протидії COVID-19, відповідального зокрема за виробництво та доставку вакцин.
- Продовжити до як мінімум 30 вересня паузу у виплаті студентських боргів.
- Запровадити заходи для запобігання дискримінації в працевлаштуванні на базі статі або сексуальної орієнтації.
- Відтермінувати депортацію та продовжити дозвіл на роботу для ліберійців, які втекли до США від режиму, до 30 червня 2022 року.
- Запровадити захист для тих, хто прибув до США з дітьми (частково це скасовує наміри Трампа скасувати цей захист).
- Вже в перший день президентства Джо Байден скасував указ Трампа, який забороняв в'їзд у США з кількох переважно мусульманських країн, і призупинив будівництво стіни на кордоні з Мексикою, яку за попереднього президента цілодобово будували до останнього дня.
- У заяві щодо скасування заборони на в'їзд із країн йдеться, що це було «плямою на нашій національній совісті» і не відповідало «нашій давній історії прийняття людей будь-якого віросповідання — так само, як і тих, хто не має його взагалі».
Також Байден призупинив процес виходу країни зі Всесвітньої організації охорони здоров'я, розпочатий його попередником, і зробив обов'язковим носіння масок та соціальне дистанціювання в усіх федеральних установах для держслужбовців. Крім того, він обіцяв скасування запровадженої Трампом заборони на рекрутування в збройні сили трансгендерів і заборони на фінансову допомогу закордонним організаціям, які перешкоджають абортам.
Оцінка американців
У вівторок, 27 квітня американський сенатор – республіканець Ліндсі Грем заявив, що не дуже вражений першими сто днями президентства Джо Байжена. «Він провалився у зовнішній політиці. На кордоні панує хаос, іранці стали незначні, він почав переговори з іранським режимом, але в результаті не зробив нічого, щоб його змінити. Афганістан розвалиться. Росія і Китай вже напирають, тому я дуже хвилююся», — зазначив сенатор.
За його словами, 46% виборців вважають, що ситуація з безпекою на американському кордоні сьогодні гірша, ніж два роки тому. Лише 15% зазначили поліпшення обстановки.
Опитування, проведене спільно Washington Post та АВС виявило, що 52% американців позитивно оцінюють діяльність Байдена на посаді, а 42% незадоволені його діями. Опитування NBC News вказують на 53% та 39%, відповідно.
Рівень підтримки Байдена — нижче за середній для 14 останніх американських президентів після перших 100 днів на посаді. З 1945 року, після перших 100 днів, рейтинг підтримки був нижчий лише у Дональда Трампа (42% в 2017 році) та Джеральда Форда (48% у 1974 році). Рейтинг останнього знизився через його непопулярне рішення помилувати Річарда Ніксона, пише ABC.
Опитування АВС виявило, що підтримка зусиль Байдена з подолання пандемії достатньо висока — на рівні 65%, а от імміграційну політику президента США підтримують лише 39% американців.
Подібні результати показало і опитування NBC News — 69% американців підтримали політику Байдена із подолання пандемії, 52% схвально відгукнулись про економічну політику президента. Найнижчі оцінки Байден отримав за політику щодо Китаю (35%), питання поводження зі зброєю (34%) та безпеки кордонів та імміграцію (33%).
АВС вважає партійну приналежність значним фактором у рейтингу Байдена. Так, лише 13% республіканців схвалюють роботу Байдена на посаді, що відповідає рівню підтримки, який демократи давали Трампу у його перші сто днів. Опитування NBC News виявило, що Байден користується підтримкою 90% демократів, 61% безпартійних виборців і лише 9% республіканців.
Якими були сто днів Байдена для України?
Джозефа Байдена давно називають одним з найкращих друзів в Україні в американській політиці. 78-річний політик знає Україну ще з часів президентства Віктора Ющенка. Він не раз був у нашій країні з державними візитами. Ще під час передвиборчої кампанії він заявляв, що дасть Україні летальну зброю та допоможе боротися з корупцією.
У січні 2021 року після перемоги на виборах Джо Байден під час телефонної розмови з президентом РФ В. Путіним прямо заявив про відкриту агресію Росії проти України, тоді як у Кремлі були не згодні з таким формулюванням. У лютому 2021, на спеціальній сесії Мюнхенської конференції з безпеки, заявив, що підтримка територіальної цілісності України має величезне значення для Європи і США. 26 лютого Байден заявив, що його країна ніколи не визнає анексію українського півострова Крим Росією і США разом з Україною протистоятимуть агресивним діям РФ. Також, під час одного з інтервю президент США фактично назвав свого російського колегу вбивцею.
З одного боку, для України з приходом на посаду президента США Джозефа Байдена майже нічого не змінилось. США так само підтримують нашу державу, обіцяють надати летальну зброю, визнають Росію країною-агресором. Але з іншого боку, зміни дійсно є. Так, підтримка України з боку США стала дійсно більш активною. Про це говорить запровадження санкцій проти Коломойського та українські санкції проти Медведчука та каналів, які мають проросійських власників. Втім, наряд чи слід чекати повернення Донбасу в найближчі чотири роки, як і під час президентства Зеленського в цілому.
