Володимир МУЛЯРЧУК, експерт Центру дослідження проблем громадянського суспільства
Вже місяць триває президентська передвиборча кампанія. До дня виборів залишається менше, ніж 60 днів. За цей час ЦВК зареєструвала 26 кандидатів у президенти. У той же час ЦВК відмовила у реєстрації 12 особам через невідповідність вимогам виборчого законодавства. Наприклад, Центрвиборчком двічі відмовив у реєстрації правозахиснику з Броварів Володимиру Ратушу, оскільки подані ним документи не відповідали вимогам виборчого законодавства. Зокрема, Ратуш так і не надав довідку про внесення на спеціальний рахунок ЦВК грошової застави у 2,5 млн. гривень.
Як відбувалось висунення фаворитів?
Серед найбільш рейтингових кандидатів у президенти одним із перших про свою участь у виборах офіційно заявив лідер «95 кварталу» Володимир Зеленський. Він зробив це ще під час свого новорічного звернення до українців. Тоді Зеленський повідомив, що його давно питають «ідеш чи не йдеш?», тому він вирішив «спробувати самому щось змінити в Україні». 25 січня Зеленський подав документи у ЦВК, а 29 січня опублікував свою передвиборчу компанію. У ній він каже, що йде на один термін, щоб змінити систему заради майбутнього. Новоспечений політик відзначає, що повага до людської гідності повинна стати основним принципом у діяльності держави.
Також лідер «95 кварталу» пропонує свій механізм боротьби з корупцією. «Підозрюваний у корупції не вийде під заставу. Засуджений за корупцію отримає конфіскацію майна і довічну заборону обіймати державні посади. Викривач корупції перебуватиме під захистом держави та отримуватиме матеріальне заохочення…», — переконує кандидат у президенти. Щоправда, сам Зеленський вже встиг потрапити у перший серйозний скандал. Журналісти програми «Схеми» оприлюднили розслідування, у якому йшлося, що В. Зеленському та його бізнес-партнерам через кіпрську фірму належать три кінокомпанії, які зареєстровані в Росії. Пізніше він визнав, що дійсно є власником цих компаній та пообіцяв вийти з них.
Лідер Громадянської позиції, міністр оборони України 2005-2007 років Анатолій Гриценко був висунутий кандидатом в президенти під час партійного з'їзду, який відбувся 11 січня. Головне гасло передвиборчої кампанії політика «Чесний президент – служитиме людям!». Він обіцяє провести Всеукраїнський перепис населення і на його основі встановити «обґрунтовані плани розвитку економіки, освіти, науки, медицини та пенсійного забезпечення». Тарифи Гриценко обіцяє знизити «до економічно обґрунтованого рівня», пенсії підняти, а середню зарплату збільшити до рівня понад 700 євро.
Колишній прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко офіційно заявила про свою участь у президентських виборах 22 січня в День Соборності на черговому з«їзді „Батьківщини“. На початку цього заходу виступив почесний Патріарх Філарет. Він закликав „Батьківщину“ сприяти єднанню українського народу та підтримувати Православну Церкву України. Крім того, він подякував Порошенкові за отримання Томосу, відзначивши, що над цим працювали і його попередники – Кравчук, Кучма, Ющенко, „але досяг мети нинішній Президент Петро Олексійович Порошенко“.
Юлія Тимошенко під час свого виступу сказала, що влада робить усе для того, щоб країна стала руїною. Себе лідер „Батьківщини“ назвала звичайною людиною, визнала, що робила помилки, перебуваючи на високих посадах і відзначила, що мріє про те, щоб Україна стала великою країною. Крім того, екс-прем'єр обіцяє провести всенародний референдум щодо прийняття нової Конституції, скасувати недоторканність депутатів, президента, суддів, а також скоротити кількість депутатів з 450 до 350. Під час свого відеозвернення її кандидатуру підтримав колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі. „Треба прибрати Порошенка і його банду. І в цьому суперництві я бажаю успіху Юлії Тимошенко“, — заявив лідер „РНС“. Пізніше коментуючи те своє звернення Саакашвілі пояснив, що вітав би перемогу на президентських виборах і Тимошенко, і Гриценка, і Садового, і Зеленського. Він додав, що підтримав би будь-якого кандидата, який не дозволить Порошенку вдруге перемогти.
Юлія Тимошенко на з„їзді «Батьківщини»
Відзначимо, що однією з ключових обіцянок Тимошенко є зниження тарифів. За її словами, ціни на газ для населення будуть зменшені вдвічі відразу після виборів. Це буде перший закон, який вона планує внести до парламенту. Однак деякі експерти, зокрема політолог Володимир Цибулько сумніваються у тому, що їй дійсно вдасться реалізувати це.
29 січня на форумі «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом» у Міжнародному виставковому центрі про свою участь у президентських виборах офіційно заявив чинний голова держави Петро Порошенко. На форумі були присутні близько 3 тисяч делегатів. «Почуття глибокої відповідальності перед країною, перед сучасниками, перед минулими і прийдешніми поколіннями українців спонукали мене прийняти рішення кандидату вати ще раз на посаду президента України», — повідомив Президент. Свій виступ Порошенко почав із переліку проблем та викликів, які стоять перед Україною, потім розповів про свої успіхи на посаді президента – Угода про асоціацію з ЄС, безвізовий режим, реформування армії, децентралізацію, створення Єдиної Помісної Церкви та інші.
Після цього він презентував план дій на другу президентську каденцію. Зокрема, Порошенко обіцяє у 2023 році подати заявку на вступ до ЄС та отримати План дій щодо членства в НАТО. Ця обіцянка є досить амбіційною, однак в даному випадку не все залежить від Порошенка. Багато, що залежатиме від того, якою буде нова коаліція, яка буде сформована після парламентських виборів цього року, від розкладу сил в ЄС, оскільки скоро мають бути чергові вибори до Європарламенту і звісно, від темпу реформ в Україні.
Під час заходу кандидатуру Порошенко офіційно підтримав голова уряду Володимир Гройсман, генеральний прокурор Юрій Луценко, мер Києва Віталій Кличко та мер Дніпра Борис Філатов.
Порошенко об«являє про свою участь у президентських виборах
Того ж дня у Києві відбувся Всеукраїнський з'їзд „Опозиційної платформи – За Життя“. На ньому були присутні близько півтори тисячі осіб. Під час з'їзду колишній міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко був висунутий кандидатом у президенти. Він обіцяє скасувати військовий податок, медичну і пенсійну реформи і повернути 10-річну шкільну освіту. Крім того, Бойко обіцяє підвищити виплати при народженні дітей: 100 тис. грн. – за першу дитину, 200 – за другу, 400 – за третю та наступних. Але звідки він планує взяти на це кошти, у програмі не уточнюється.
Як і його конкурент Анатолій Гриценко, Юрій Бойко обіцяє зростання економіки. Якщо Гриценко сподівається на зростання у 10% щороку, то Бойко – на 5-7%. Досягти цього він планує за рахунок розвитку високих технологій, державної підтримки національного виробника та розвитку підприємництва.
Тема війни та миру
Цілком прогнозовано, що на цих президентських виборах, як і на минулих однією з ключових проблем, які найбільше турбують виборців стала війна на Сході України і кожен кандидат намагається переконати, що саме він знає як вирішити цю ситуацію.
Президент Петро Порошенко під час висунення своєї кандидатури підкреслив, що на виборах народ обиратиме не просто президента, а й Верховного головнокомандувача, тому він уважно стежить за різними пропозиціями». Порошенко заявив, що «Україні потрібен „холодний мир“ із Російською Федерацією, за якого вона визнає суверенітет України і її право на власний шлях». «Ворог прийшов не по Крим і не по Донбас – ворог прийшов по всю Україну, щоб повернути утікачку до „тюрми народів“, як влучно назвав Російську імперію ще 200 років тому французький мандрівник де Кюстін», — сказав він. Голова держави зазначив, що Україна домагатиметься відновлення цілісності політико-дипломатичним шляхом, використовуючи санкції та механізм міжнародної місії ООН на Донбасі. «Справжній мир обов'язково настане на нашій землі. Гарантувати його може тільки боєздатна армія, і вона день за днем ставатиме сильнішою», — відзначив Президент.
Головний опонент Порошенка Юлія Тимошенко пропонує у випадку своєї перемоги «Нову стратегію миру та безпеки». Вона передбачає запровадження політико-дипломатичного формату «Будапешт плюс», який має забезпечити звільнення окупованого Донбасу та Криму. За її словами, його суть полягає у відновлення та запровадженні справжніх без пекових гарантій, які Україна отримала після підписання Будапештського меморандуму. «До складу „Будапешт плюс“ увійдуть усі країни-гаранти територіальної цілісності України. Одразу після президентських виборів до нашої країни буле запрошено очільників країн-підписантів – США, Великої Британії, Росії, а також лідерів Франції, Китаю, Німеччини та Верховного комісара ЄС з питань безпеки. Політико-дипломатичний формат „Будапешт плюс“ працюватиме одночасно з посиленням української армії„, — йдеться у передвиборчій програмі Тимошенко.
Щоправда, відразу виникають сумніви у реалістичності й практичності цього формату. До того ж деякі українські ЗМІ писали, що під час візиту до США у Ю. Тимошенко виникли певні розбіжності з представниками американської влади, зокрема через пропозицію залучити до переговорного процесу Китай із яким у США досить складні відносини.
Вибороти мир для України обіцяє і Володимир Зеленський. Для цього його команда планує ставити перед гарантами Будапештського меморандуму і партнерами з ЄС питання підтримки України у прагненні «завершити війну, повернути тимчасово окуповані території і змусити агресора відшкодувати завдані збитки. Здача національних інтересів і території не може бути предметом жодних перемовин. Професійна армія має стати школою лідерства і свободи…»
Юрій Бойко, якого підтримує «Опозиційна платформа – За життя» у своїй передвиборчій програмі жодного разу не згадує про Крим, але анонсує прямі переговори «з усіма сторонами конфлікту» для повернення українських територій. Війну з Росією він називає «протиріччями» і планує їх подолати. На партійному з'їзді, який відбувся 29 січня виступив один із лідерів партії Віктор Медведчук та представив план, який політична сила та її кандидат – Ю. Бойко пропонують щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.
Медведчук вважає, що домовленості про майбутнє регіону можуть бути лише в рамках «чотирикутника Київ-Донецьк-Луганськ-Москва». «Наш план-концепція передбачає створення автономного регіону Донбас в складі України, його устрій через органи управління, такі як парламент, уряд та інші органи, які здійснюватимуть життєдіяльність на Донбасі. Наш план заснований на мінських угодах і відповідає декларації нормандського формату. Пропонуємо внести зміни до Конституції, які визначать статус автономного регіону Донбас„, — пояснив політик. За його словами, Конституція України вже передбачає існування автономного регіону в рамках унітарної держави, тому не йдеться про перетворення країни на федерацію.
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко вважає, що план Медведчука вигідний Росії, а не Україні, яка не отримає гарантій безпеки. Політолог наголошує, що «потрібен план, що охопить відносини Києва з Москвою загалом. А цей не стосується всього конфлікту з Росією… У випадку реалізації він заморозить ситуацію на Донбасі». Капітоненко впевнений, що внаслідок реалізації такого плану Росія досягне послаблення санкцій і зможе робити кроки, які підриватимуть стабільність України.
Також слід відзначити, що 20 січня голова розвідувального співтовариства США Деніел Коутс заявив, що Росія буде використовувати кібер-методи для впливу на майбутні президентські вибори в Україні. Коутс повідомив, що Росія вживає заходів для впливу на ці вибори, застосовує широкий набір інструментів для здійснення впливу та експлуатації вразливостей Києва, пов'язаних із економікою, поширеною корупцією, кіберсферою і громадським невдоволенням, сподіваючись усунути президента Порошенка і забезпечити обрання нового складу парламенту, який був би менш налаштованим проти Росії.
Кого підтримують колишні президенти?
Колишні президенти України час від часу теж висловлюють свою думку з приводу нинішніх президентських перегонів та кандидатів на посаду голови держави. Наприклад, перший Президент України Леонід Кравчук ще 6 вересня 2018 року казав, що вважає Юлію Тимошенко «однією з найдосвідченіших людей виконавчої влади». Він позитивно оцінив її ідею стосовно того, щоб громадські структури контролювали роботу влади. «Якщо Юлія Володимирівна стане лідером, я готовий кожен день приходити і говорити, що робити не можна», – додав Кравчук. Водночас він підкреслив, що не піде в жодну політичну силу і не буде в штабі жодної з партій, в тому числі «Батьківщини».
Третій Президент України Віктор Ющенко у листопаді минулого року, коли в країні було введено воєнний стан закликав українців «об'єднатися навколо національних цінностей, навколо української державності і підтримати президента Петра Порошенка». У свою чергу Порошенко 15 грудня того ж року під час Об'єднавчого собору подякував Ющенку, «який започаткував інтенсивний діалог з Церквою-матір'ю».
За кого голосуватимуть Леонід Кучма та Віктор Янукович поки не відомо. Але відомо, що у Кучми, коли він був президентом були складні відносини із Тимошенко, а з Порошенком він мав союзницькі відносини, поки той не перейшов в «Нашу Україну». Крім того, деякі опитування показують, що більшість українців вважають найкращим президентом України саме Кучму попри те, що при ньому почала утворюватися олігархічна система, яка існує й нині. Що стосується Януковича, якого нещодавно заочно засудили до 13 років ув'язнення, то його думка щодо кандидатів у президенти навряд чи комусь цікава в Україні.
