Кличко

Результати роботи на посаді міського голови

Щойно виповнилось вісім років з тих пір, як Віталія Кличка було обрано на посаду мера Києва, тож самий час проаналізувати, як працює столичний градоначальник. Передвиборча кампанія Кличка на посаду міського голови Києва проходила під гаслом «Зміни почнуться з Києва». Першим пріоритетом на посаді міського голови він називав боротьбу з корупцією, прозорий бюджет, звільнення корумпованих чиновників, підконтрольність влади громаді; залучення інвестицій; спрямування бюджету Києва на потреби киян. У програмі Кличко обіцяв також розбудувати мережу міської електрички з Троєщини на правий берег.

Першим досягненням Кличка на посаді міського голови була ліквідація залишків барикад і наметів, що лишилися після Майдану. Ліквідацію залишків наметів проводили в декілька етапів. 7 серпня 2014 року виникли сутички між людьми, які жили в наметах та комунальниками і бійцями батальйонів «Київ-1» та «Київ-2». Увечері того ж дня Кличко заявив, що на місці табору на Майдані комунальники знайшли гранатомет і російські паспорти.

У перший рік головування Кличка було впроваджено електронну форму оплати парковок, відкрито велосипедну доріжку на Труханів острів, були низькі ціни на хліб. Крім того, Кличко запустив проєкт «Питна вода з-під крана» в Оболонському районі. Також було об'єднано посади голови КМДА та міського голови столиці.

За два роки роботи Кличка на посаді міського голови в Києві з'явилося 37 нових скверів, було демонтовано 10 тисяч рекламних кіосків. Інвестиції в Київ збільшилися майже в 4 мільярди гривень. Столиця змогла покрити 10 млрд. гривень боргів. Київ став першим містом в Україні, який впровадив відкритий бюджет міста. За два роки було збільшено видатки на освіту на 53 %, медицину — на 34 %, соцзахист і соцзабезпечення — на 75 %, транспорт та дорожнє господарство — на 117 %, фізичну культуру та спорт — на 110 %. На будівництво в соціальній сфері в 2016 році було витрачено майже 2 мільярди грн. — було побудовано 7 дитсадків та 2 нові школи. Більше, ніж в три рази було збільшено видатки на програму «Здоров'я киян». За ці кошти у 2016 році було безкоштовно прооперовано тисячу киян з гострим інфарктом міокарда.

Якщо у 2015 році пересувна торгівля приносила в бюджет Києва лише 300 тис. грн., то у 2016 році завдяки відкритим торгам за кожну торгову точку Київ отримав 600 тисяч, а з нульової зони — Хрещатику та прилеглих вулиць — загалом 10 мільйонів гривень.

Під час роботи Кличка на посаді міського голови, Київ став першим містом в Україні, де в рамках запровадження системи "Smart City" було відкрито Центр обробки даних. Робота Центру охоплює програму «Безпечне місто». В рамках програми у Києві було встановлено майже 4 тисяч відеокамер, з метою здійснення фото та відеофіксації порушень, розпізнавання номерів на автівках та контролювання роботи комунальних служб.

У вересні 2016 року Київ у конкуренції з Дніпром, Львовом, Одесою, Харковом, та Херсоном виборов право на проведення Євробачення. 4 травня 2017 року Кличко заявив, що Київ повністю виконав свої зобов'язання перед організаторами конкурсу та готовий до його проведення. На проведення конкурсу з місцевого бюджету було виділено 200 мільйонів гривень. Зокрема, було відремонтовано станцію метро «Лівобережна».

У 2015—2018 роках у Києві існувала міська цільова програма сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку. За статистикою, наданою у звіті програми, кількість підприємств та підприємств у місті дійсно зросла з 476 тисяч у 2015 до 749 тисяч у 2018.

14 листопада між міським головою, представниками правоохоронних органів і найбільшими будівельними компаніями було підписано меморандум про співпрацю, згідно із яким забудовники зобов'язуються за 60 днів до початку будівництва проводити інформаційно-роз'яснювальну роботу із жителями будинків, що є сусідами з будмайданчиками. Згідно з меморандумом, забудовники в добровільному порядку відмовляються від залучення приватних охоронних компаній для охорони будівельних майданчиків.

Бюджет Києва на 2016 рік був перевиконаний за рахунок прозорості надходжень та використання коштів та завдяки упередженню багатьох корупційних схем. У бюджеті Києва на 2017 рік було передбачено збільшення фінансування системи охорони здоров'я на 3,8 млрд грн, а на потреби освіти в Києві були додатково спрямовані 2,8 млрд грн, також було розпочато втілення «Бюджету участі», на який буде виділено 50 мільйонів гривень на проєкти, які для міста запропонують кияни.

Станом на січень 2017 року Київ був лідером з наповнення бюджету, реалізації соціальних програм та інфраструктурних проєктів.

Одним із перших реалізованих проєктів за три роки роботи Кличка на посаді міського голови Києва стала комплексна реконструкція Поштової площі, відкриття якої відбулось у травні 2017 р., того ж місяця, було відкрито парк «Наталка» на Оболоні та оновлений велотрек, останні змагання на якому відбувались у 1999 році. Було збережено й реконструйовано кінотеатр «Жовтень». Також було демонтовано понад 300 нелегальних газових заправок, реконструйовано 96 і відкрито 52 нових парків та скверів. У той же час, близько 90 % історичних пам'яток у Києві перебували в аварійному стан.

8 лютого 2018 року, підбиваючи підсумки роботи столичної влади за 2017 р. Кличко заявив, що за рік було відремонтовано 302 км доріг, 20 мостів і шляхопроводів та було встановлено 44 нових світлофори. За два роки було закуплено 100 нових автобусів, 17 тролейбусів і 47 трамваїв. Також у Києві відкрили 3 нових школи на понад 1 700 дітей та 10 новозбудованих або реконструйованих дитсадків, що є найкращим показником за останні 12 років у столиці і найкращим в Україні.

Віталій Кличко зайняв перше місце у рейтингу «губернаторів» України, опублікованому в журналі «Деловая столица» від 19 березня 2018 р. Журналісти видання підкреслили, що перше місце Кличка обумовлено досягненнями, яких під час його правління досягла столиця. Київ посів перше місце за експортом товарів, припливом прямих іноземних інвестицій, освоєних капітальних інвестицій і виконаних будівельних робіт. Однак, Київ не впорався з проблемою падіння промисловості — за рік падіння склало 4,2 %. На другому місці був голова Одеської ОДА Максим Степанов.

30 липня 2019 р. Київська міська рада підтримала проєкт рішення про обов'язкове виконання гімну України у кожній школі з метою патріотичного виховання.

Ремонт доріг

У 2016 році було оновлено рекордні 200 кілометрів доріг. На ремонт доріг було виділено майже 1,5 млрд грн. Порівняно в 2014 та 2015 роках було відремонтовано 36,9 та 128,7 кілометрів. Також за 2016 рік було відремонтовано понад півсотні вулиць і 180 дворі та закінчено ремонт столичного Південного мосту. За перші два роки столична влада зуміла повністю погасити борги комунальних підприємств, дохідна частина бюджету Києва збільшилась на 48 %.

15 жовтня 2020 р. В. Кличко заявив, що за останні кілька років у столиці відновили 1100 кілометрів доріг та проїздів.

Боротьба з нелегальними МАФами

Одним із ключових завдань Кличка на посаді міського голови у 2014—2016 роках була боротьба проти несанкціонованих МАФів. За його даними в Києві щодня демонтували по 20 нелегальних кіоскі. 1 липня 2016 року при знесенні МАФів було демонтовано кіоск фабрики "Roshen", який не мав прав на користування земельною ділянкою. Знесення кіоску міський голова Кличко прокоментував тим, що якщо немає дозволів, винятків не буде.

9 липня 2016 року Віталій Кличко заявив, що за перше півріччя року було демонтовано 1039 незаконних споруд. Станом на 27 грудня того ж року, за словами Кличка комунальні служби демонтували понад 7 тисяч нелегальних МАФів і ще залишається демонтувати 6,5 тисяч.

4 листопада 2019 р. Кличко заявив, що системне прибирання Києва від незаконних кіосків почалось улітку 2014 року і попри спротив, погрози інспекторам та фізичне протистояння, з цього часу прибрали близько 12,5 тисяч МАФів. Міський голова додав, що прибирають тільки ті споруди, що працюють без дозвільних документів, бо понад 5 тисяч столичних МАФів — законні.

Боротьба з корупцією

2014 року київською владою було запроваджено аудит діяльності підрозділів КМДА. 3 лютого 2017 року Кличко заявив, що з 2014 року до правоохоронних органів було передано 123 матеріали аудитів, станом на кінець 2016 року за цими матеріалами було порушено 92 кримінальні справи, підготовлено 20 повідомлень про підозру, ще 7 осіб було оголошено в розшук, по 9 кримінальних провадженнях обвинувачувальні акти перейшли до суду.

31 серпня 2015 року міський голова Кличко підписав розпорядження про заходи щодо запобігання корупції у міській адміністрації на 2015—2017 роки, які передбачають перехід структурних підрозділів адміністрації міста та комунальних підприємств на використання системи електронних закупівель товарів, робіт та послуг; конкурсні та публічні процедури призначення керівників комунальних підприємств; розроблення єдиних вимог щодо звітності для підприємств комунальної власності та опублікування даних про надходження до бюджету міста від паркування, а також публічне звітування щодо виконання бюджету Києва. Також було запущено відкритий онлайн-бюджет Києва.

У 2015 році Віталій Кличко повідомив про викриття корупційної схеми комунального підприємства «Київпастранс» і озвучив розтрати на суму понад 3 млрд грн, ще на 400 млн грн — у сфері незаконних земельних операцій.15 липня того ж року заявив, що його команда викрила низку корупційних схем київських чиновників. Тільки з Київської міськдержадміністрації за корупцію було звільнено 327 чиновників, серед яких 47 — керівники комунальних підприємств.18 березня 2016 р. заявив про викриття корупційної схеми чиновників КП «Київтранспарксервіс» і паркувальників, які привласнювали гроші за паркування машин, через що бюджет щомісяця недоотримував 1,5 мільйона гривень. За 2016 рік у Києві було перевірено 67 комунальних підприємств, за результатами чого було порушено 32 кримінальні провадження.

18 травня 2021 року під час виступу на міжнародному форумі Кличко сказав, що вирішення власних політичних завдань під гаслом боротьби з корупцією є політичною корупцією. Він нагадав, нещодавно на комунальних підприємствах міста та в підрозділах КМДА прокотилась хвиля масових обшуків. Міський голова зазначив, що з 2015 року столична влада здійснила 385 перевірок та внутрішніх аудитів, і передадала правоохоронним органам матеріали за 316 обєктами аудиту. Роками ці документи лежали у правоохорноців, але чомусь про них згадали тільки тепер.

8 червня того ж року Кличко заявив, що «корупція — це сама система. І можлива вона саме через системну співпрацю всіх верств владних та правоохоронних інституцій. При чому ця система побудована таким чином, що людина яка керує не стільки містом, а скільки армією з більш ніж 2000 чиновників, не може не знати, що ця система наскрізь крупційна і він її очолює». За словами Кличко, корупція породжує таке небезпечне явище, як зневіру людей.

Конфлікт із Зеленським

Після приходу до влади 2019 року Зеленського керівник Офісу президента Андрій Богдан почав вимагати від Кабінету міністрів звільнення Кличка із посади голови КМДА. Прессекретар Зеленського Юлія Мендель пояснила це наміром провести ротацію голів обладміністрацій. На початку липня Богдан заявив про намір розділити у Києві посади міського голови та голови міськадміністрації. Одним із головних кандидатів на цю посаду називали гендиректора «1+1 Медіа» Олександра Ткаченко. Кличко відповів, що у разі такого розподілу він наполягатиме на проведенні дочасних виборів у столиці.

26 липня Кличко розповів, що Богдан телефоном давав йому вказівки, з ким треба узгоджувати дії, а саме Ткаченко та Вавриш. За перші два місяці президентства Зеленського той двічі з ним зустрічався та обговорював реформи та боротьбу з корупцією.

2 серпня Кличко зустрівся з адвокатом Дональда Трампа, колишнім мером Нью-Йорка Руді Джуліані та заявив, що знайомий із Джуліані 15 років.

Того ж дня керівник Радикальної партії Ляшко повідомив, що вони з Кличком «йдуть в похід» проти Зеленського. Кличко пізніше пояснив, що не знає про цей похід, а своє можливе звільнення із посади голови КМДА він назвав неконституційним і порушенням закону.

14 серпня стало відомо, що Кабмін не розглядатиме погодження звільнення Кличка з посади голови КМДА.

4 вересня 2019 року Кабінет міністрів України прийняв рішення про звільнення Кличка з посади голови Київської міської адміністрації.

16 вересня депутат від Слуги народу Олександр Ткаченко (гендиректор каналу 1+1) звернувся з запитом до прем'єра Гончарука з проханням провести повний аудит діяльності Кличка на посаді міського голови. Перевірка тривала до 1 листопада і не мала жодних правових наслідків.

19 вересня Кличко звернувся до Верховної Ради з проханням розпустити Київську міськраду та призначити дострокові вибори.

30 вересня Кличко оскаржив рішення щодо звільнення його з посади голови КМДА, він подав до суду на Олексія Гончарука та Андрія Богдана. 31 жовтня НАБУ повідомило, що щодо Кличка відкрито кримінальне провадження та ведеться досудове слідство. Віталія підозрюють у зловживанні владою. Але в результаті Кличко залишився на посаді голови КМДА.

Зеленський та Кличко

В. Зеленський та В. Кличко

18 травня 2021 року Кличко опублікував відео, як силовики проводили обшуки в будинку, де він мешкає. В СБУ пояснили, що їхні співробітники проводять обшуки у рамках кримінального провадження щодо фальсифікованих нафтопродуктів, і вони відбуваються, зокрема, і в будинку, де живе міський голова Кличко. Трохи пізніше в СБУ заявили, що міського голови вони не стосуються. Напередодні, Київська міська прокуратура провела понад 60 обшуків у Києві — в комунальних підприємствах та підрозділах КМДА. Також обшуки відбулись вдома голови виконавчого комітету політичної партії «УДАР» Артура Платного. Сам Платний назвав обшуки у нього та його колишньої дружини «фарсом».

Американська Адміністрація довго заступалась за Віталія Кличка, але у травні того ж року під час візиту в Україну держсекретар США Ентоні Блінкен був неприємно здивований масштабами корупції в столиці і не став заперечувати проти оперативної розробки оточення Віталія Кличка і самого міського голови. Тому, відразу після візиту Блінкена почались обшуки у Київзеленбуді та Спецжитлофонді.

6 жовтня 2021 року Віталій Кличко та Володимир Зеленський перетнулись на заходах на честь 80-ї річниці Бабиного Яру, де мер підійшов до президента та запропонував зустрітись. Глава держави погодився і 19 жовтня міський голова приїхав на Банкову.

Відновлення УДАРу та балотування на третій термін

5 червня 2020 року міський голова Кличко заявив, що буде висуватись від своєї партії «УДАР». 26 серпня 2020 року стало відомо, що під 2-м номером в Київраду балотуватиметься колишній воротар ФК Динамо Олександр Шовковський.

Кличко подав свою кандидатуру на третій термін на посаду міського голови Києва на виборах, запланованих на 2020 рік. Це п'яті вибори міського голови Києва, в яких бере участь Кличко. До виборів міського голови Києва Кличка готував відомий американський політтехнолог Джордж Бірнбаум, який є керуючим директором лондонського офісу Mercury Public Affairs Пізніше стало відомо, що «ЄС» підтримала на виборах Віталія Кличка.

На виборах міського голови 25 жовтня у Києві переміг Віталій Кличко, який у першому турі набрав 50,52 %, а партія «УДАР» зайняла друге місце з результатом 19, 98 %.

1 грудня 2020р. Кличко склав присягу Київського міського голови. А також запропонував створити «велику коаліцію» всіх політичних сил, представлених у Київраді. Як зазначив Кличко, більшість обранців Київради ІХ скликання — 74 депутати — стали депутатами вперш.

Під час виборів канцлера Німеччини 2021 року підтримав наступника Ангели Меркель від «ХДС» Арміна Лашета та виступив перед німецькою молоддю у Ганновері 5 вересня. Під час зустрісі Кличко засудив зведення «Північного Потоку-2» та заявив, що проти нього, як інструменту геополітичної боротьби та тиску на Україну Росії, мають бути введені запобіжні заходи.

26 січня 2022 року В. Кличко відкрив у Дарницькому районі Центр комплексної реабілітації дітей та осіб з інвалідністю. Одночасно отримувати реабілітацію у цьому центрі зможуть від 35 до 40 дітей з інвалідністю. Протігом дня 80-90 дітей.

Критика

Опозиція часто звинувачувала наближених до міського голови людей у нелегальних забудовах. Зокрема, лідер «Демократичного альянсу» Василь Гацько заявляв, що права на земельну ділянку біля метро Осокорки мала фірма «Скай-Буд ЛТД», власником якої є депутат Київради від фракції «УДАР-Солідарність» С. Котвицький. Після інциденту Кличко запропонував Котвицькому скласти мандат, але той відмовився. 19 травня 2015 року біля забудови почалася бійка між 150-ма активістами та людьми у камуфляжній формі, яких було 50-60 осіб, після чого втрутились правоохоронні органи. Кличко на сесії Київради спробував скасувати рішення про відведення земельної ділянки на Осокорках, але 5 травня 2016 року стало відомо, що забудовник виграв суд у Київради про позбавлення землі.

2015 року у рейтингу комфортності міст світу "The Economist" Київ посів 132 місце зі 140. У 2016 році Київ піднявся лише на одну позицію. Такі ж показники українська столиця мала у 2017 році.

2016 року у рейтингу українських міст за рівнем життя та послуг Київ зайняв 14 місце.

23 лютого 2017 року відповідаючи на критику, що знесенням МАФів він знищує малий та середній бізнес, Кличко відповів, що демонтуються «лише ті кіоски, які не мають дозволів, не сплачують податків в бюджет міста, підключаються незаконно до електромереж і псують зовнішній вигляд міста» і заявив, що столична влада робить все, щоб малий та середній бізнес працював офіційно. Також міський голова Кличко додав, що у КМДА є затверджена схема розміщення МАФів, де є МАФи, які стоять законно та сплачують в бюджет і незаконні, які будуть демонтовані.

18 вересня 2017 року НАЗК ініціювало перевірку даних, опублікованих у розслідуваннях програми «Схеми» про спільний політ із Неаполя Віталія Кличка та відомого київського забудовника Максима Микитася — керівника державної корпорації «Укрбуд» на приватному літаку. У коментарі «Схемам» Кличко повідомив, що за оренду чартеру заплатив Микитась і зустрівся з ним випадково на вулиці в Неаполі й погодився придбати квиток на чартер, бо Микитась летів прямим рейсом. У свою чергу, забудовник прокоментував, що за весь чартер не платив, а лише придбав квиток і заплатив за нього. Коментуючи, як він опинився в одному літаку з Кличком пояснив, що це — «особисте питання».

 

Володимир МУЛЯРЧУК, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства