Політика – це гра! Велика гра на витримку, кмітливість та винахідливість і нам з Вами простим людям це треба розуміти і знати, щоб зробити свій правильний вибір та рости як свідомим громадянам нашої держави.
Так було з давна. Прості люди часто кажуть про лукавого, про «князя земного» який править цим світом, але треба розуміти, що їх багато, їх сотні таких «князів» чи «князьків», які хочуть керувати нами та цим світом і це треба знати. Ми самі лукавимо і буваємо не щирими з собою із людьми і нам це треба розуміти, щоб краще орієнтуватися в політиці.
Так було ще з часів Давньоримської імперії, Греції, Русі. І нам це треба розуміти. Так, наприклад, почнемо з того, що спочатку римський імператор Юлій Цезар дружив та періодично спілкувався із ватажком галлів Верцингеторигом, який спочатку був його товаришем, а потім підняв повстання проти нього. Тут все зрозуміло. Вождю галлів було сильно шкода свій народ, який лише частково був незалежним, але програвав.
У нього не вийшло зробити цього. В нього була своя гра. Хитра, але чесна. Він об'єднував сусідні племена, щоб разом перемогти римлян, але йому не дали обставини. Цей вождь був хитрим, але чесним воїном. І йому досі стоїть пам'ятник у Франції за його мужність. І всі люблять дивитися мультик про галлів із вигаданими героями.
Схожі ігри відбувалися завжди! Це було під час Столітньої війни, Реформації та навіть на початку Другої світової. Згадаємо, наприклад, як фюрер Адольф Гітлер із Йосипом Сталіним ділили Європу та догралися до світової війни під час якої загинуло 80-90 мільйонів людей. А фюрера підтримувала майже вся Західна Європа і трохи в центрі. І все це погано закінчилося для обох «шахістів».
На Русі теж були схожі ігри. Ми не завжди про це знали, але Європа була тут завжди. Нам, правда, цього не казали. Наші князі теж, до речі, часто змінювали свою риторику, казали то про нейтралітет, то про європейський вибір то дружили з Візантією (замість Росії) і не могли ніяк визначитись поки Русь не розпалася.
Це в політиці звичайне явище, поки існують незалежні держави та Блоки, але цього не розуміють прості люди. Важко повірити, але в нас, Європа прийшла, навіть, у Західну Росію і Путін не зміг цьому завадити, бо його змусили обставини. Там теж є капіталізм та ринок і його важко якось обмежити, бо у світовій політиці є певні правила.
Нам простим людям важко зрозуміти усе це, але це ще називається «правила без правил». Наприклад, почнемо з України. У Верховній Раді була велика підтримка у президента Петра Порошенка, але періодично йому намагалися оголосити імпічмент. Порошенкові було не важко з депутатами. Вони в нього завжди були, але ЗМІ постійно писали, що коаліція розпадається (грали на нервах). І в них це періодично виходило. Опозиційні олігархи намагались напружувати партійців Петра Олексійовича та його партнерів, щоб добитися власних цілей.
Невелика коаліція в Петра Порошенка була завжди і його партійці це знали тільки їх постійно напружували та грали на нервах, щоб збити з гри, але вони в нього теж змінювалися на різних рівнях, коли це було треба.
І це не біс чи чорт. Це люди усе це роблять і в них є певні імена! Це треба розуміти. Порошенко частково зміг їх послабити, а продовжив цю справу його наступник – шоумен та президент Володимир Зеленський і в нього небагато вийшло.
До кінця це зробити нам дуже важко. Бо скрізь є впливові люди, великі бізнесмени і так звані олігархи. Зараз при капіталізмі та ліберальній демократії нам важко зрозуміти, хто з них правий. Таке є у всьому світі, зокрема у Штатах, Франції, Англії, Молдаві, Росії. Трохи краще із цим у Польщі та Німеччині. Непогано в Прибалтиці, але там є свої правила.
Грати по правилах завжди у великого бізнесу не сильно виходить, бо в них великий капітал і їм важко завжди бути чесними. Вони скрізь пхають свого носа та намагаються більше зробити грошей на свою старість, а вона в них дуже довга і не відомо, коли закінчиться, а ми всі цього чекаємо.
Не просто бути чесним в політиці, але це реально, якщо сильно постаратися. В Європі були чесні президенти, але їхні прізвища нам точно не відомі. В нас таких у великій грі лише 12-13% і вони з трудом тримаються за свої місця, але трохи справляються зі своєю роботою (періодично).
Нам не все подобається в цьому світі, але треба визнати, що наше майбутнє лише за ринковою економікою та Європейським Союзом і треба рухатися у цьому напрямку, а далі самі зможемо навести лад у своїй країні, якщо нам Захід допоможе, а народ підкаже куди рухатися! Є ще сценарій, який називається «змішаний ринок», але це не завжди добре, але поки що виправдано!
Тож йдемо у Європу та тримаємося подалі від Росії, бо там не краще!
У Росії ще й спецслужби багато наробили і не ясно взагалі, як там живуть прості люди!
В них свій шлях і нам із ними треба триматися подалі!!!
Політолог Володимир МУЛЯРЧУК
