Володимир МУЛЯРЧУК, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства
8 листопада 2016 року у США відбулись президентські вибори, на яких переміг кандидат від «Республіканської партії» Дональд Трамп. За нього проголосувало 306 голосів колегії виборників, тоді як за його конкурента Гілларі Клінтон – 232. Хоча за кількістю голосів виборців перемогла Клінтон. Таким чином, Дональд Трамп став 45-м президентом США. Інавгурація відбулась 20 січня 2017 року.
Виконання передвиборчих обіцянок
Спочатку пан Трамп обіцяв «цілком» заборонити мусульманам в'їзд до США, поки влада «не розбереться, що відбувається». Цей пункт програми одним із перших наштовхнувся на перешкоди. Слід відзначити, що ще під час виборчої кампанії Трамп змінив термін «повна заборона» на іншоий – «суворий контроль». Коли він став президентом, перші дві його постанови щодо обмеження пересування застрягли в судах. Лише третю схвалили. Особливо ця заброна стосується таких шести країн, як – Чад, Іран, Лівія, Сомалі, Сирія та Ємен.
Стіна на кордоні з Мексикою:
Однією із найважливіших обіцянок Трампа була стіна на кордоні з Мексикою. Тоді він наголошував, що платити буде Мексика. Потім позиція президента щодо стіни змінилася. Стіна має бути у вигляді огорожі, щоб до країни не потрапляли кримінальні аворитети. Позиція пана Трампа щодо мігрантів стала дещо мякішою. Тепер він готовий давати частині з них роботу, тим які проявляють таке бажання.
Під час виборів Трамп неодноразово заявляв, що депортує всіх, хто перебуває у США без належних документів, а це за оцінками експертів – понад 11 мільйонів осіб. Однак, ближче до дня голосування він пом'якшив свою позицію, а після обрання звузив свою мету до депортації двох-трьох мільйонів «злочинців з історією порушень, бандитів і продавців наркотиків». У 2018 році відбулось аж 256 тисяч депортацій. Більше, ніж попереднього, але менше, ніж у 2012-му, коли адміністрація Барака Обами депортувала рекордних 410 тисяч.
Лишається невизначеним майбутнє молодих людей, яких нелегально вивезли до США до досягнення повноліття, оскільки пан Трамп скасував програму відтермінування депортації для дітей іммігрантів, яка була запроваджена за часів Обами і дозволяє лишатися у США близько 700 тисяч молодих людей. У той же час, Дональд Трамп дозволить їм залишитись, якщо вони проявлять бажання отримати роботу.
Вихід із Паризької угоди щодо зміни клімату:
Під час виборчої кампанії Трамп підняв також і тему зміни клімату. На його думку, кліматичні зміни – це вигадка Китаю, а Паризька угода заважає США розвиватися. Після трьох місяців роздумів президент вийшов з Паризької угоди, яка була підписана майже 200 країнами. Але звільнять США від зобов'язань лише через декілька років. До того часу позиція пана Трампа може змінитися.
Боротьба проти «Ісламської держави»:
Під час виступу в Айові у листопаді 2015 року, Дональд Трамп оголосив, що бомбардуватиме терористичне угрупування «Ісламська держава», допоки не знищить.
У квітні 2017 року США скинули на базу «ІД» в Афганістані свою найпотужнішу (окрім ядерних) бомбу, яку ще називають «матір усіх бомб». Дональд Трамп вважає своєю заслугою те, що «Ісламська держава» втратила значні території в Іраку та Сирії. Він вважає, що це угрупування «майже подолано». Бойовики «ІД» дійсно втратили майже всю свою територію, але тисячі послідовників «ІД» і досі проводять свою діяльність.
Повернення додому американських військових:
Під час передвиборчої кампанії Дональд Трамп сказав, що на Близькому Сході панує «повний хаос» і пошкодував, що уряд витратив трильйони даларів на дії в тому регіоні замість внутрішніх потреб США.
У вересня 2017 року адміністрація Трампа оголосила про додаткову передислокацію 3000 військових до Афганістану. У Сирії, США очолили коаліцію проти бойовиків «ІД», разом з сирійськими курдами й арабськими опозиціонерами; у воєнних діях взяли участь близько 2 000 американців. У грудні 2018 року пан Трамп наказав вивести весь американський контингент із Сирії.
Потім американські ЗМІ повідомили, що президент планує зменшити американські присутність в Афганістані удвічі: з 14 до 7 тисяч. Після даного рішення пана Трампа у відставку подали двоє відомих посадовців : міністр оборони Джеймс Меттіс та спеціальний представник президента у коаліції проти «ІД» Бретт МакГерк.
Відносини з НАТО та ЄС:
Партнери по ЄС та США інколи називають пана Трампа ізоляціоністом, хоча сам президент себе таким не вважає. Він вважає, що на першому плані були національні інтереси США.
Дональд Трамп мав ряд хороших зустрічей із президентом Франції Еммануелем Макроном. Також пан Трамп мав декілька важливих зустрічей із канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Так, під час однієї з них, яка була 27 квітня 2018 року він розцілував Меркель в обидві щоки і назвав її «надзвичайною жінкою». Деякі аналітики називають німецько – американські відносини напруженими, але сам Трамп вважає, що у них з Німеччиною «надзвичайні відносини».
Відносини з КНДР:
У 2016-2017 році у Північній Кореї відбулись багатоетапні ядерні випробування після чого взаємовідносини зі США та іншими сусідами погіршились. КНДР навіть погрожувала завдати превентивний ядерний удар по США і Південній Кореї у разі загрози для безпеки країни.
12 червня 2018 року на спільному саміті у Сінгапурі відбулась історична зустріч між президентом США Д. Трампом і головою КНДР Кім Чен Ином, які тривала за зачиненими дверима понад годину. До того лідери США та КНДР зустрічалися майже 25 років тому. Після завершення саміту у його розширеному варіанті, Трамп і Кім Чен Ин потисли один одному руки і повідомили про підписання угоди між державами. Угода має чотири ключові пункти: США та КНДР підтверджують Декларацію від 27 квітня 2018 року, підписану між лідерами двох Корей. Згідно з цією угодою, КНДР зобов'язується до повної денуклеаризації; Сполучені Штати та КНДР зобов'язуються перезавантажити відносини між собою відповідно до бажання народів обох країн досягти миру та процвітання; США та КНДР об'єднають свої зусилля із створенню тривалого та стабільного мирного режиму на Корейському півострові; Сполучені Штати та КНДР проведуть спільні роботи із пошуку військовополонених, включаючи негайну репатріацію тих, кого вже ідентифікували.
Вже 30 червня 2019 р. Трамп зустрівся із Кім Чен Ином у демілітаризованій зоні, що розділяє Південну та Північну Корею. Це була їхня третя зустріч. На запрошення лідера Північної Кореї Трамп перетнув лінію, що розділяє країни, та став першим чинним президентом США, який ступив на землю КНДР. Після цього вони провели закриту зустріч у демілітаризованій зоні. Зустріч була організована «всього за одну ніч». Кім Чен Ин назвав свої відносини із Трампом «дивовижними». Нагадаємо, раніше у КНДР були два експрезиденти США Джиммі Картер 1994 та 2010 р. і Білл Клінтон 2009 р. Обидва відвідали країну, коли вже залишили пост глави держави.
Критики назвали зустріч Трампа та Кім Чен Ина «політичним театром», але прихильники президента вважали, що вона може закласти підвалини майбутніх повноформатних переговорів.
Відносини з Іраном:
Під час президентства Дональда Трампа загострились відносини з Іраном. Так, 8 січня 2020 року Іран ракетами атакував дві військові бази США в Іраку. Згідно із заявою міністерства обоони США, більш як 10 балістичних ракет були випущені по базах Айн-Асаді та Ірбілі. Кількома годинами раніше представник іранського Корпусу вартових ісламської революції назвав цей обстріл початком «жорсткої помсти» за смерть Гасема Солеймані в результаті американського повітряного удару.
У США стверджували, що Солеймані, один з вищих іранських генералів, відповідальний за організацію численних атак на американські обєкти в регіоні і підготовку нових нападів. 7 січня президент Трамп провів нараду зі своїми радниками в Білому домі, обговоривши ситуацію навколо, а вже 8 січня оголосив про нові потужні економічні санкції проти Ірану. Трамп сказав, що «США накладуть нові потужні економічні санкції на іранський режим. Вони будуть чинними, доки Іран не змінить свою поведінку».
Трамп заявив, що Іран має покласти край своїм ядерним амбіціям та підтримці тероризму. У складній ситуації, що склалася, президент США звинуватив свого попередника Барака Обаму та ухвалену за його часів «нерозумну» ядерну угоду.
Позиція щодо російсько-української війни:
Під час президентської виборчої кампанії Дональд Трамп заявляв, що розгляне можливість визнання Криму російським, але вже під час президентства Трамп неодноразово заявляв, що ОРДЛО та Крим – частина України. В цілому, під час президентства Трампа позиція США щодо України не змінилася. Крім того, США продали Україні 150 ракет для протиракетного комплексу "Javelin" та відповідного устаткування на суму 39.2 мільйони доларів. Також американська влада наголошує на необхідності боротьби з корупцією.
25 вересня 2019 року Дональд Трамп зустрівся із президентом Зеленським на офіційному прийомі у Нью-Йорку. Напередодні цієї зустрічі Білий Дім оприлюднив оприлюднив стенограму телефонної розмови Трампа і Зеленського, яка відбулась у липні 2019. Це стадося одразу після того, як В. Зеленський повідомив, що разом із дружиною Оленою взяв участь в офіційному прийнятті, організованому Дональдом Тампом та його дружиною Меланією ввечері 24 вересня.
Висновок:
Отже, під час президентства Трампа позиція США щодо України фактично залишилась без змін, але змінилась позиція США щодо НАТО та ЄС. Спостерігається загострення відносин із Іраном. Це може провокувати на думку про небезпеку ядерної війни. Пан Трамп вважає, що партнери США по Альянсу недостатньо платять за членство, зокрема інколи виникають серйозні непорозуміння із Німеччиною.
Тому, ці президентські вибори є більш важливими для США та західних країн, ніж для України. Хоча очевидно, що на україно-американські відносини ці вибори теж вплинуть, але у них краще не втручатися.
