Касим Токаєв

Володимир Мулярчук, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства

19 березня 2019 року після заяви Нурсултана Назарбаєва про те, що складає з себе повноваження президента Казахстану, 20 березня 2019 Касим-Жомарт Токаєв вступив на посаду Президента Казахстану. 9 квітня 2019 року було оголошено про проведення позачергових виборів, призначених на 9 червня 2019 року. На цих виборах перемогу здобув Токаєв, набравши 70,96% голосів, і вступив на посаду 12 червня 2019 року. 

Звинувачення в корупції

У грудні 2021 року команда Олексія Навального, проводячи дослідження російського реєстру нерухомості, вивила факти приховування запасів власності нерухомості великого кола осіб та працівників ФСБ які причетні до отруєння Навального, шляхом порівняння зі старими базами даних, де відомості про нерухомість були відкриті. Серед прихованої нерухомості «Росреєстру» виявилась елітна нерухомість родини президента Казахстану у центрі Москви 200 м2 квартира сина Токаєва Тимура та квартира у 167 м2 – колишньої дружини Токаєвої Надії Давидівни. Серед причин, чому нерухомість була прихована, дослідники команди Навального припустили, що президент може мати якийсь зв'язок із ФСБ.

Протести та операція ОДКБ в Казахстані

У січні 2022 року на фоні різкого підвищення ціни на зріджений газ у нафтодобувному місті Жанаозен у Мангистауській області відбулися акції протесту, які за кілька днів охопили весь Казахстан. Не дивлячись на поступки уряду та зниження ціни на газ, протестувальники почали вимагати повної відставки уряду, парламенту, як чинного так і «негласного президента» Назарабаєва гаслами «шал кет» (старий, уходь!). Після загострення ситуації 5 січня Токаєв виступив по телебаченню із твердженням, що влада не впаде, звернувся до держав-членів ОДКБ з метою надання ними допомоги у боротьбі з «бандитами та терористами», тобто протестувальниками. Під час протестів загинули понад 255 осіб та понад 5 тисяч було затримано. Місцеві силовики в окремих містах бойкотували накази на затримання казахів, подекуди переходили на сторону протестувальників, а введення ОДКБ піддалось жорсткій міжнародній критиці, як неправомірний інструмент узурпації влади та втручання у внутрішню політику Казахстану державами членами ОДКБ, супроти його уставу. Для зниження напруги протестів, було звільнено уряд, згодом висловлена подяка Путіна за допомогу у придушенні протестів, а у 2022 врешті повністю амністував решту затриманих.

Конституційний референдум

5 червня 2022 року у Казахстані відбувся конституційний референдум. Згідно х ухваленими поправками, Казахстан переходить від «суперпрезидентської» форми правління до президентської із сильним парламентом, при цьому родичам президента забороняється обіймати високі посади політичні, або державні. Нові конституційні норми закріплюють принципи свободи підприємництва, свободи конкуренції та обмежують можливості монополій.

Європейський Союз взяв до уваги результати проведеного 5 червня референдуму щодо внесення змін у Конституцію Казахстану і визнав, що народ підтримав демократичні зміни в країні.

Реформа виборчої системи

Однією з головних змін під час президентства Токаєва є реформа виборчої системи. Так, Касим Токаєв запропонував перейти до «більш гармонійної» — змішаної виборчої системи. Запровадження пропорційної мажоритарно-пропорційної системи вибору депутатів Мажилісу та обласних масдіхатів дозволить виразніше відображати інтереси виборців, як на національному, так і на регіональному рівні.

Депутатський корпус Мажилісу буде формуватись на наступною схемою – 70% на пропорційній основі і 30% — на мажоритарній.

Концепція «Нового Казахстана»

Представляючи новий пакет політичниих реформ у березні. Президент заявив, що треба разом будувати Новий Казахстан. Місія казахстанців – побудувати Новий Казахстан. За словами глави держави, це – образ майбутнього суверенної держави.

В Новому Казахстані, як пропонує президент, буде забезпечено дотримання конституційних прав кожного громадянина, сформована нова політична культура, заснована на взаємній повазі та довірі між державою та суспільством.

Заборони для президента та його родичів

Ще одне рішення, котре приймається на законодавчому рівні – зявиться заборона для найближчих родичів президент займати політичні посади та керуючі посади в квазідержавному секторі.

Додамо, що в новій редакції Конституції планується закріпити й рівновіддалений статус президента від всіх політичних партій та рухів.

«Пропоную законодавчо оформити зобовязання президента припинити членство в партії на період своїх повноважень. Данна норма підвисить політичну конкуренцію, забезпечить рівні умови для розвитку всіх партій. Тим самим ми позбавимо майбутніх лідерів країни від спокуси підімяти під себе основні політичні інститути», — заявив Касим Жомарт Токаєв.

Три нові області

Також голова держави запропонував створити три нові області. Заснована область Абай, центром котрої стало місто Семейю На території попередньої Жезказганської області заснована область Улитау. Місто Жезказган став обласним центром. Також, створена область Жетісу. Талдикорган – адміністративний центр цієї області. У свою чергу, адміністративний центр Алматинської області перенесений з Талдикоргана в місто Конаєв.

Політика щодо України

1 березня 2022 року, на шосту добу повномасштабної війни Росії проти України, президент Касим Жомарт Токаєв запропонував своє посередництво в перемовинах щодо перемиря. Він також провів переговори з Путіним та закликав знайти компроміс з Україною. За даними американських журналістів, Росія просила Казахстан долучитися до російських окупаційних військ в Україні, проте Казахстан відмовив. Перед цим уряд Казахстану заявив, що не визнає так звані «республіки» на Донбасі та виключив можливість перекидання своїх миротворчих сил туди на прохання Росії.

2 квітня Токаєв провів телефонну розмову з Путіним, у якій обговорив хід перемовин між Україною та Росією про війну. 15 червня в прямому  ефірі пропагандистського телеканалу «Росія – 24» Токаєв заявив, що Казахстан не буде сприяти Росії в обході санкцій, а також обурився тим, що деякі російські політики ведуть агресивну риторику стосовно Казахстану.

17 червня президент Казахстану Токаєв, бувши фактично єдиним із високопоставлених іноземних гостей петербурзького економічного форуму, не враховуючи Лукашенка, представників Талібану та представників фейкових утворень, заявив віч-на-віч російському президенту Путіну, що не буде визнавати квазідержавні утворення на Донбасі, і Південну Осетію, Абхазію.

Дострокові вибори 2022 року

3 вересня Касим Токаєв оголосив проведення дострокових виборів в країні. Крім того, він амністував учасників січневих протестів, на фоні яких він консолідував владу у своїх руках. Вибори були спробою Токаєва стати нарешті самостійним політиком, позаяк 2019 року казахи не вважали його таким. У вересні 2022 року призначив вибори на 20 люстопада цього ж року. У посланні до народу представив пропозицію обмежити каденцію у 7 років без права бути переобраним на повторний строк. За словами Токаєва, 7 років – достатній період для реалізації серйозної програми. Під час свого звернення президент також пообіцяв, що освіта  у школах буде як російською, так і казахстанською мовою.

На позачергових виборах, що відбулись 20 листопада 2022 року, Токаєа переміг, здобувши 81,3% голосів і знову вступив на посаду на семирічний термін.

Коментар:

Касим Токаєв є політиком старої системи, з неоднозначною репутацією та мутними зв'язками, однак, він інколи робить правильні кроки та приймає відповідальні рішення. Моментами від нього можна почути не дурні заяви і побачити цікаві реформи. Так, спочатку він був сильно проросійським і з допомогою російських військ придушував протести у своїй країні, потім, після початку офіційного вторгнення РФ в Україну засудив агресію і підтримав українську державу, трохи зблизився із заходом.

Серед реформ хотів би відзначити скасування обнульовки та запровадження обовязкових двох каденцій на 7-ми річний термін. Це важливий шлях до зміцнення демократії, заборонив родичам президента займати державні посади, фактично, запровадив пропорційну систему виборів, зберігши трохи мажоритарку. Це був лише перший термін Токаєва на посаді президента, і то – неповний. Попереду у політика ще 7 років при владі, і подивимось, куди він приведе Казахстан.