Я український політолог з Києва, греко-католик, але ходжу вільно в усі церкви. Люблю православну церкву, був в мечетях, полюбляю ходити в костел, але найбільше я поважаю греко-католиків, бо вони найбільш прогресивні та сучасні та відповідають викликам сучасні. Цікаво, як до греко – католиків ставився б король Англії Генріх 8, який жив у 16 столітті та розпочав в Європі історичний процес Реформації?
Почнемо нашу статтю з того, що Генріх 8 мав добру та якісну для тих часів освіту. Він вчився у кращих англійських вчителів. Батько – король Генріх 7 готував його до кар'єри єпископа, оскільки Генріх був молодшим сином. Старшим в родині був його брат Артур, який раптово помер у віці 11 років і спадкоємцем престолу став Генріх 8. Це був щасливий збіг обставин, плюс вища доля монарха, який став щасливчиком.
Народився Генріх 8 28 червня 1591 року у Грінвічі та був третьою дитиною в родині Генріха 7 та Єлизавети Йоркської. Спочатку Генріх був сильно набожною людиною. За його вихованням стежила бабуся леді Маргарет Бофор. Під її керівництвом Генріх відвідував аж до шести мес на день і писав твори з богословської тематики та в одній з них він щиро відстоював святість шлюбу.
Одначе, після смерті брата Артура, саме Генріх виявився головним претендентом на спадщину батька й отримав титул принца Уельського. За наполяганням Генріха 7, що бажав зміцнити союз з Іспанією за допомогою династичного шлюбу, англійський принц одружився Катериною Арагонською, дочкою Ізабелли Кастильської та вдовою свого брата.
1509 року після смерті короля Генріха 7, у віці 17 років Генріх 8 став королем Англії. Упродовж перших років його правління державними справами управляли єпископ Вінчестерський Річард Фокс та Вільям Воргем. З 1511 року реальна влада перейшла до кардинала Томаса Морсі.
Зовнішня політика Генріха 8
Головною метою своєї зовнішньої політики король Генріх 8 бачив у зміцненні ролі Англії на зовнішньополітиній арені та спробі реабілітуватися за поразку у Столітній війні. Потім, намагався послабити Папу Римського та його церкву, віддалившись від нього.
Молодий монарх майже відразу захопився війнами з французами, щоб помститися їм за Столітню війну. Починалося все вдало. 1512 року Генріх на чолі свого флоту вперше відплив до берегів Франців на фрагменті Мері Роуз, де здобув перемогу поблизу Бреста.
1513 року він з армією вступив до міста Кале, готуючись здійснити свій перший сухопутний похід проти французів. Основою армії Генріха була лучники. Король і сам гарно стріляв з луку. Також, він видав указ, згідно якого, кожен англієць щосуботи мав приділяти годину часу стрільбі з луку.
На початку війни з Францією, Генріхові вдалося захопити лише два невеликі містечка. У наступні 12 років війна тривала з перемінними успіхами. У 1522-23 роках Генріх зміг наблизитись до Парижу, але опустіла казна і король був змушений підписати мир.
Наступна війна Генріха проти Франції почалась нескоро. Це сталося аж 1543 року і тривала три роки – до 1546 року. Однією з головних причин цієї війни було те, що Франція чинила спротив шлюбу принца Уельського Едуарда та королевою Шотландії Марією Стюарт, що призвело до фактичної анексії Шотландії
1542 року відносини загострились настільки, що французький посол в Лондоні Марійяк був взятий в заручники. Так само французи поступили з англійським послом в Парижі.
У лютому 1453 року імператор Священної імперії Карл 5 та Генріх 8 заключили союз проти Франції. Англійці вже довгий час проводили модернізацію армії. Франциск І був незадоволений результатами компанії 1545 року. Морські операції проти Англії вимагали значних росходів та не принесли успіху.
У березні 1543 року 30-тисячна армія графа Херфорда висадилась в Кале та наблизилась до Булоні, але скоро Генріх схилився до миру. У червні 1546 року був підписаний Ардреський мир, ще більш принизливий для французів, ніж угода в Крепі. Протягом восьми років Франція зобов'язувалась виплачувати майже два мільйони золотих екю в обмін на повернення Булоні. Крім того, французи обіцяли сприяти союзу з Шотландією.
Наступна війна Генріха проти французів відбулась вже в кінці правління монарха та закінчилась невдало через його смерть.
Внутрішня політика Генріха 8
У своїй внутрішній політиці Генріх 8 орієнтувався переважно на знать та заможні верстви населення. Бідним при цьому королі жилося сильно складно. Ставлення до Генріха 8 в країні постійно змінювалось та було сильно неоднозначним.
Під час правління Генріха 8 проводилась політика розграбування дрібних селянських господарств, так зване відгородження, яке проводили крупні землевласники. Тоді в Англії стало багато жебраків, з числа збіднілих селян.
Але жебраків переслідували. За «законом про жебрацтво» багатьох з них повісили. Збирати милостиню дозволялося тільки немічним та старим, тих, хто міг працювати били батагом та повертали додому. Англійські хроніки пишуть, що за часів правління Генріха 8 було страчено близько 72 тисяч волоцюг та жебраків.
Спочатку Генріх 8 виступав проти Лютера. В молодості він був трохи консервативним і за лист 1521 року отримав від Папи Римського титул «захисник віри». Однак життя сильно змінило світогляд монарха.
В нього почались проблеми з Катериною Арагонською. Протягом 20 років шлюбу вона так і не змогла народити спадкоємця, а консервативна церква не давала йому розлучитись. Тож, Генріх відійшов від католицтва та розпочав «Реформацію». Згодом він заснував англіканську церкву, яка існує в Англії по цей день. Її очолив сам Генріх 8.
У 1536-1539 роки король розпустив монастирі та перевів їх земельну власність до рук дворянства. Йому не подобалось те, як живуть англійські монархи. У церкві Генріха 8 служили священики. Їм можна було одружуватись, вони жили зі своїми родинами.
Загалом, за часів Генріха 8 в Англії було закрито до 3 тисяч монастирів. Їхні землі король розподілив між своїми прибічниками або розпродав, значно збагативши скарбницю.
Землі купували нові дворяни та буржуазія для створення на них нових прибуткових господарств. Тож, у підсумку, можна сказати, що реформа церкви сприяла розвиткові ринкових відносин в Англії.
Висновок:
Отже, можна сказати, що безумовно, Генріх 8 був одним з найкращих монархів в Історії Англії. Але він був деспотичним та неоднозначним. Його погляди були мінливими та змінювались в залежності від обставин.
Але саме завдяки войовничості та своєму деспотизму у ного багато що вийшло. Після Сторічної війни Англія ослабла, Генріхові вдалося її зміцнити та сильно налякати французів.
Життя цього монарха сильно складне та драматичне. З ним відбувалось багато речей, які важко пояснити. Невдалі шлюби, відсутність спадкоємці. Аж шість жінок, один син, чотири бастарди. В душі йому, напевно, було сильно складно, але саме завдяки жорсткому духові, королю вдавалося подолати неприємності та прожити 55 років.
Проти нього було багато змов, інтриг. Скрізь було багато противників. Але він організував загони поліції та донощиків, які працювали по всій Англії та доносили королеві про його ворогів, яким він відразу рубав голови.
Тож, у підсумку, можна сказати, що Генріх 8 мислив не так як більшість людей свого часу. Він був прогресивним та ліберальним. Але жорстким та авторитарним. Він герой, але не для всіх. В Англії його люблять, католики та православні часто засуджують.
В Україні Генріх 8 не сильно популярний. Але, в нашій країні були політики, які сильно схожі за стилем та методами управляння на нього. Наприклад, наш 5-й президент Петро Порошенко. За віросповіданням він – православний. Теж, провів церковну реформу, об'єднав церкви, отримав Томос про автокефалію, багато років воював з Росією, у внутрішній політиці спирався, переважно, на багатих. Тоді, як бідним при ньому жилось складно.
Англіканство в Україні не поширене. Але, думаю, Генріха 8 знають, або хоча б трохи чули про нього близько 70-80% українців. Одначе, особливої популярності Генріх 8 в нашій країні немає.
