У ніч з 22 на 23 листопада Верховна Рада прийняла бюджет 2019 в цілому. Цього року уряд високо підняв планку термінів підготовки та ухвалення бюджету. Важко сказати, чи якомусь іншому уряду вдасться досягти цієї планки чи ні. Вчасне подання проекту бюджету до Ради та голосування в обох читаннях задовго до новорічної ялинки вже саме по собі є досягненням.

Усе зроблено вчасно і це добре, а як з якістю? Тут урядовці теж не підвели. Бюджет реалістичний, збалансований, тобто усі видатки мають конкретні джерела фінансування, дефіцит усього 2,3%. Профінансовано буде сектор безпеки й оборони (безпрецедентні 210 млрд. грн.!, що надзвичайно важливо у час агресії з боку РФ) та соціальні програми. Крім цього вистачило грошей на розвиток (дороги, аеропорти, енергозбереження, тваринницькі комплекси) і на повернення боргів, накопичених у попередні періоди. Вистачило грошей і на фінансування реформ, зокрема медичної.

Перед прийняттям бюджету сталась одна знакова подія. На посаду міністра фінансів Рада, за поданням прем'єра затвердила Оксану Маркарову, до цього в.о. Проголосували за неї 242 депутати, майже стільки й за бюджет. Голосування свідчать про підтримку, яку має Володимир Гройсман у парламенті, тобто про вотум довіри до нього.

Кількома тижнями раніше, до речі, парламентарі висловили вотум довіри до Генерального прокурора Юрія Луценка, який знайшов лише більше тридцяти голосів за свою відставку. Напередодні виборів і усіх можливих варіантів подій, включаючи варіант спроби дестабілізації, країна може бути спокійною за свої державні інституції, такі як уряд і Генпрокуратура. Вони сильні.

Кабмін тепер займатиметься розробкою змін до бюджетного кодексу з метою започаткувати трирічне бюджетування. Тобто бюджет розроблятиметься не на один, а на три роки вперед. Це сприятиме інвесторам, які бачитимуть макропоказники на більш тривалий термін, що полегшує для них планування інвестиціями.

А ще Кабмін втілюватиме в життя свою дорожню карту зі зменшення боргового навантаження на економіку. Зараз маємо борги на рівні 60% ВВП, а через кілька років вже 49%. Прем'єр Гройсман розуміє: чим менше боргів – тим менше залежності від нових запозичень.