Пригадую як років десять тому ми всі дуже тішились, що нарешті є масовий інтернет – тут всі новини дуже незалежні і нафік ті телевізори, одурманювачі і маніпулятори думкою. Як жорстко ми помилялись.
Інтернет виявився у сто сорок шість разів кращим засобом впливу, аніж телеканали. Бо телеканал можна взяти і перемкнути на інший. А інтернет перемкнути нема на що – це єдиний канал. Пєрвий. І перед телевізором просидіти 6 годин на день складнувато, а в неті – хах.
Коли за останні роки різні аналітичні видання рясніли статтями про епоху пост-правди – ми читали, мудро кивали головами і робили вигляд, що нас це не стосується. А насправді – от вона, пост-правда. Не важливо, як є насправді, важливо як і скільки разів про це сказали у соцмережах. Правди більше не існує.
Тут всі чекають на швидке розчарування виборців Зе, бо очікування від нього не збіжаться із реальністю. Але, гадаю, що розчаруємось швидше ми – бо з їх боку із реальністю ніхто звірятись не буде. Всі і далі житимуть у соцмережах, де у веселих роликах і кольорових репостах писатимуть про покращення, підніматимуть зарплати, порівнюватимуть як стало краще тепер порівняно із епохою війни, як зникла корупція і ями на дорогах.
Будьте реалістами — реальність вже нікого не гребе.
