Демократія більше не працює.
Найбільша печаль нашого життя у тому, що як тільки людство винаходить якусь модель чи парадигму – одразу або за якийсь нетривалий час знайдуться ті, хто це зламає. Обійде захист, знайде слабке місце і доб'ється свого результату коротким шляхом.
Толку тепер у виборах, якщо люди навчились маніпулювати думкою мас, використовуючи набір із трьох-чотирьох базових емоцій. Любов, недовіра, ненависть.
Демократія стала просто обгорткою для цифрової диктатури. Прямий доступ до емоційного і аналітичного центру кожної людини. Біґдата кожному мозку транслює персональне кіно, керуючись попереднім аналізом його інформації у соцмережах. Заробітчанам показуєм рекламу із безробіттям, бідним – про офшори, розумним – фальшиві перспективи, змученим – близький фініш. Фабрики – робочим, землю – селянам.
Трамп, Брекзіт, Зеленський. Відтепер і до скону віків під підозрою будуть кожнісінькі великі вибори на цій планеті. Якщо спортсмени після олімпіади здають тести на допінг, а водіям міряють алкопроміле у крові – чи не варто почати перевіряти виборців після кидка бюлетеня? Чи був він при свідомості та ясному розумі, як при написанні заповіту?
Найкраще, що навчилось людство за тих пару тисяч років, коли стало цивілізацією – це продавати. Ці вибори – чудесні торги фейсом і майстер-клас для усіх сейлзів світу. Нам продали Зеленського як пилосос нового покоління, розхваливши його споживчі характеристики – менше гуде, краще фільтрує, мало споживає енергії. Продавці розмахували руками і хвалили, а зелений пилосос просто скромно стояв на полиці. Навіть в розетку не вмикали.
І ми купились, бо звикли купувати. І навіть радісні були і кричали «Видай нам Вараву!».
І те, що кожен четвертий вийшов із магазину без пилососа – нічого, в принципі, не вирішує.
