Дякую Natalie Forsyuk за дуже змістовний аналіз проблеми конфлікта інтересів у сфері дорожнього будівництва.
Існує доволі проста схема, коли служба (Укравтодор) є замовником, контролером, а іноді і виконавцем робіт. Більшість коштів розпорошуються по таким типам ремонтів які мають обмежену гарантію і спрощену процедуру прийому.
Це дозволяє кожні 3-4 рокі ремонтувати одні і теж ділянки, постійно вимагаючи додаткові бюджетні кошти та «розповідати» про відсутність контролю за «перегрузом» якій начебто руйнує все раніше збудоване.
У цій сфері домінує обмежене коло компанії, які разом контролють більше 70% усіх підрядів в Україні. Використовуючи систему неПрозоро, через імітацію торгів, кожного року вони спокійно отримують контракти на десятки мільярдів гривень.
Всі уряди це влаштовує. (Гройсмана також) Зміна системи, наприклад по стандартам CoST Ukraine, могла на 20-40% підвищувати якість ремонтів і забезпечити більшій термін експлуатації. Введення нових технологій (наприклад бетонні дороги) змогло б різко підвищити загальну протяжність доріг.
Залучення нових учасників, зокрема закордонних, різке зниження собівартості (до 50%)!
Але це не потрібно цій владі. Вони просто змінюють свої позашляховикі (замість остійного їх ремонту) так розповідав мені один з учасників ціх схем.
Ще раз дякую за статтю, але у мене є лише єдине зауваження — до назви. Вважаю, що це не конфлікт інтересів, а злодійство проти власного народу.
