5b03cedbc7930.jpg

Цікавий графік динаміки довіри людей в Україні і Польщі до основних інститутів держави: влади, поліції, правосуддя

З 2006 року українці твердо не довіряють цім інститутам. Гадаю зараз ці показники знаходяться на ще нижчому рівні ніж у 2009.

Проводити успішні реформи у такій атмосфері майже не можливо, бо всі навіть дуже потрібні зміни, будуть не прийняті суспільством — відторгнути або перекручені.

Френсіс Фукуяма (у книзі «Довіра: Соціальні добродії і шлях до розквіту») вказую на пряму залежність успіху держави від рівня довіри громадян до неї, і доводить що якщо навіть держава збудована на демократичних основах, цього не достатньо для стабільного розвитку і розквіту країни.

Це не пов'язано з ментальністю, сторічної спадщиною або невіглаством окремих лідерів.

Це наслідок політики і політиків які через міфи, маніпуляції все ще тримаються біля влади, по-більшого з простих власних інтересів.

Тому, довіри і не може бути.

Гідної нашої реакцією повинно бути, повна пере-загрузка політичних еліт і прихід нових політиків, з іншім світоглядом — «не радянськім» або «пострадянськім».

Це відбулось у Польщі, і скоріше, Польща буде лідером розвитку у регіоні найбілішим часом.

Гарній приклад, що можна зробити у нас, не гаючи часу — побудувати політичну систему яка буде заслуговувати довіру і повагу у суспільстві.


Гавриш Володимир — учасник «Революції Гідності», доброволець батальйону «Золоті Ворота», глава адміністрації району в команді М. Саакашвілі в одеській області, активіст партії «Рух Нових Сил»

https://www.facebook.com/volodimir.gavrish