Якось мовив до опеньків в лісі моховик

«Як поїдемо у місто буду зватись махавік.

Там я стану гаражаном –

Дуже важним паном,

Буду размавлять на регіанальном

Язикє дуже общєвсємпанятном,

Саатєчєствєнніком запишуть

І в рускій мір пропишуть,

Буду слухати шедеври руского шансона,

Що звучать із золотого грамофона.

Ну а вас ребята

Буду звать апята».

Після моховикових побрехеньок

На це мовив так старий опеньок:

«Я не знаю чим у гаражі будеш ти махати

Знаю, що всіх нас будуть за дві щоки наминати.

І пропишуть нас по тому в унітазі

Як і всіх язикогаварящих в тій заразі

Там пающіє прєзєрватіви

Проспівають тухлі наративи

Про дурниці спільної історії

Ніби вийшли всі гриби із Мухоморії

І запам'ятай: любим ми не п'яти, а пеньки

Тому й люди називають нас опеньки».

2011