Якось мовив до опеньків в лісі моховик
«Як поїдемо у місто буду зватись махавік.
Там я стану гаражаном –
Дуже важним паном,
Буду размавлять на регіанальном
Язикє дуже общєвсємпанятном,
Саатєчєствєнніком запишуть
І в рускій мір пропишуть,
Буду слухати шедеври руского шансона,
Що звучать із золотого грамофона.
Ну а вас ребята
Буду звать апята».
Після моховикових побрехеньок
На це мовив так старий опеньок:
«Я не знаю чим у гаражі будеш ти махати
Знаю, що всіх нас будуть за дві щоки наминати.
І пропишуть нас по тому в унітазі
Як і всіх язикогаварящих в тій заразі
Там пающіє прєзєрватіви
Проспівають тухлі наративи
Про дурниці спільної історії
Ніби вийшли всі гриби із Мухоморії
І запам'ятай: любим ми не п'яти, а пеньки
Тому й люди називають нас опеньки».
2011
