Особливо яскраво в історію України ввійшов період 1917-1921 років, коли з селянського середовища висунулось чимало непересічних особистостей у боротьбі за волю і справедливість.
Серед них отаман Зелений – військовий і громадський діяч, командир 1-ої Дніпровської повстанської дивізії під час Визвольних змагань 1917-1921 років, славний син України, палкий борець за Українську державу.
На той час він уже стояв на позиції сучасних європейських цінностей: свобода слова, політичні уподобання, виборна система влади, національна держава і панування в ній державної мови – української.
Отаман Зелений (справжнє ім'я та прізвище Данило Терпило) народився у селі Трипілля на Київщині у 1883 році. Походив із незаможної селянської родини. Закінчив церковно-приходську школу та земське училище. Працював вчителем. Як активний учасник есерівського гуртка Зелений отримав 4 роки заслань у Архангельській області. У 1914 році, коли повернувся із заслання, опинився на фронтах Першої світової війни.
У листопаді 1918 року був призначений комісаром Директорїі у рідному селі Трипіллі. Тоді ж оголосив мобілізацію і сформував Окрему Дніпровську дивізію, яка незабаром увійшла до Осадного корпусу військ Директорії на чолі з Євгеном Коновальцем.
У січні 1919 року отримав наказ штабу Армії УНР рушати на Галичину, щоб допомогти ЗУНР. Однак частини відмовилися виконувати наказ та повернулися на Трипільщину. Відтоді отаман оголосив себе ворогом Директорії. Зрештою став співорганізатором повстання проти УНР. До березня воював проти Армії УНР, потім – проти більшовиків, а з серпня – проти Збройних сил Півдня Росії генерала Денікіна.
15 липня 1919 року у Переяславі отаман Зелений урочисто, в присутності місцевих мешканців та свого війська (близько 30 тисяч козаків), скасував Переяславську угоду 1654 року про «возз'єднання» з Московією.
Загинув Зелений під Каневом у жовтні 1919 року, де тривало протистояння із білогвардійцями. Ворожа куля влучила в нього під час відпочинку. Ймовірно, фатальний постріл у селянського ватажка зробив білогвардійський агент у лавах повстанців. Через кілька днів у селі Стрітівка поранений отаман помер. Йому було 33 роки – вік Ісуса Христа.
Похований отаман у рідному селі Трипіллі на березі річки Красної, проте могила дотепер не збереглася. Сьогодні у Трипіллі отаману встановлено погруддя (на фото).
Чимало досліджень присвятили знаменитому отаману його земляки-трипільці. Письменник, краєзнавець, дослідник визвольної боротьби українців за свою державу у 1-й половині ХХ століття Роман Коваль, ознайомившись з великою кількістю архівних матеріалів, документів та свідчень очевидців, деталізував відомості про отамана Зеленого у своїй книзі «Отаман Зелений», що була перевидана чотири рази.
