Останнім часом в російську, а звідти і в українську мову, ввійшло слово і поняття «ватник». Сьогодні це один з неологізмів (семантично переосмислених), які активно поповнюють сучасні словники.

Поняття «ватник» виникло з однойменного інтернет-мему (від англ. meme). Під мемом розуміється одиниця культурної інформації, яка поширюється від однієї людини до іншої за допомогою імітації, навчання тощо.

Автором мему є росіянин Антон Чадський, який згодом змушений був виїхати з Росії через політичні переслідування. Картинка ватника, яку він створив, була вперше опублікована у соціальній мережі ВКонтакті в одній із груп 9 вересня 2011 року. В 2012 році мем став широко популярним і на інших ресурсах в Інтернеті. Згодом автор створив у ВКонтакті спільноту, присвячену персонажу ватника «Рашка Квадратный Ватник».

Як зазначає автор, ватник був карикатурою, в яку він вклав всі риси нового класу російських громадян, що почав формуватися, — божевільних пропутінських патріотів. Назва персонажу пішла від теплої ватяної стьобаної куртки, яку носили в'язні ГУЛАГу. Тобто Рашка Квадратний Ватник — це росіянин, який і досі ментально живе в сталінському таборі.

Сьогодні під ватником розуміють збірний образ російського патріота, який любить тоталітарну владу (Петра І, Сталіна, Путіна тощо), підпорядкування, зрівнювання людей під один гребінець, а також російську горілку і все російське. Дуже поважає Білорусію і «бацьку». При цьому він ненавидить США, Україну, Польщу, Балтію, «чурок», гомосексуалістів і все неросійське. Сакраментальне свято для ватника – 9 травня, на яке він любить напитися і заявляти, що «діди воювали» та «можемо повторити». На Масляну ватник ходить годуватися млинцями з лопати.

Слід розуміти, що ватник — щирий і глибокий патріот. Патріотизм для нього, однак, полягає в повному і беззастережному підпорядкуванні своїй країни: він твердо впевнений, що Росія — найкраща, найкрасивіша, найсправедливіша, найдавніша країна на планеті, а росіяни — найдосконаліший народ на землі. Всіх, хто насмілюється в цьому сумніватися, ватник в кращому випадку вважає брудними зрадниками і «ліберастами», а в гіршому — фашистами. 

Ватник не просто патріотичний, а й безвиліковно тупий. Іронія і самоіронія відсутні у нього як такі. Ватнику дуже потрібен господар і вождь, як «сильна рука». Відносини між країнами і між людьми ватник розуміє виключно через призму тюремно-казарменої ієрархії: є пахани, а є шістки і опущені. Тому ватник любить, щоб був порядок, щоб всі були однаковими.

Коротко кажучи, ватник — це типовий російський хам з ухилом у політику. У ватника є сім'я: гладка дружина-жлобиха, дід-комуніст, батя-алкаш, син-шовініст і дочка-"розетка", які разом уособлюють всю суть російського ватничества.

Значно ширшого розповсюдження мем набув після початку військової агресії Росії проти України у 2014 році. За "Словником неологізмів і сленгу сучасної української мови" ватник є людиною з пострадянською ментальністю, яка щиро не розуміє, звідки взялися і для чого існують українці і держава Україна. 

Отже ватничество – це національна російська ідея, яка пройшла певну еволюцію. Спочатку з'явилися русоп'яти (різновид слов'янофілів або русофілів), потім совки, потім ватники. Ватники – це поєднання русоп'ятів і совків. До речі, усі ці терміни вигадані самими росіянами. Коріння ватничеського менталітету лежать в слов'янофільстві і традиціях російського месіанства.

Цікаво, що ватні костюми, які власне і дали назву сучасному російському явищу, ввійшли в моду в Росії ще наприкінці ХІХ століття і носилися не лише селянами, а й царськими особами (на світлині у ватній фуфайці і штанах позує російський імператор Олександр ІІІ). Отже, Росія й досі як була, так і залишилася країною ватників – від царя до останнього холопа. 

Що стосується радянського періоду, можна з упевненістю стверджувати, що своїм розквітом ватничество зобов'язане урбанізації, коли мільйони вчорашніх сільських жителів, які посунули в міста, принесли з собою патріархальну мораль з її ксенофобією, тобто чітким поділом на своїх і чужих, але при цьому втратили будь-який зв'язок з власним корінням. Звільнене місце сільської громади (міра, общини) зайняла держава, а місце "ворожих і незрозумілих чужинців" — весь інший світ, чому значною мірою сприяли залізна завіса і божевільний градус антизахідної пропаганди.

Свою чорну роль також відіграла розквітла в епоху перебудови і лихих дев'яностих блатна культура з її культом насильства, протиставленням тюремних "понять" закону і злодійськими авторитетами.