Чи знаєте ви, що на пастелях і малюнках видатного французького художника-імпресіоніста Едгара Дега, які весь світ знає під назвою «Російські танцівниці» насправді зображені … українки.
Едгар Дега — один з найвизначніших і найоригінальніших представників імпресіоністського напрямку в мистецтві.
Надзвичайну популярність набули балетні сценки митця, в яких художник показує світ грації та краси, не впадаючи при цьому в зайву сентиментальність. Життя балету передано ним так яскраво, що легко можна уявити, наскільки свіжими і оригінальними здавалися ці картини сучасникам художника. «Мене називають живописцем танцівниць, — писав Дега. — Балерини завжди були для мене лише приводом, щоб зобразити чудові тканини і схопити рух».
На кінець життя Дега все частіше малював пастеллю, експериментуючи з кольором і технікою. Пастель привертала майстра благородством, чистотою і свіжістю кольору, бархатистою поверхнею фактури, жвавістю і хвилюючою вібрацією штриха. Ніхто не міг зрівнятися в майстерності володіння пастеллю з Дега, який використовував її з потужністю і винахідливістю, яких не сягав жоден з його сучасників.
Відома серія пастельних малюнків французького художника, що весь світ знає під назвою «Російські танцівниці», насправді зображує українок у національних костюмах.
Як відомо, імперська Росія піддавала колонізовані території жорсткій росіянізації, пригнічуючи розвиток місцевих культур. Дозволялись лише «невинні» для імперії національні прояви, до яких відносились народні пісні й танці.
Наприкінці XIX століття у складі російських балетних труп у паризьких вар'єте виступали й українки в національному одязі. Саме там їх і міг побачити художник, мало знайомий з особливостями політичного устрою Російської імперії. Українські танцівниці в яскравому вбранні, у вінках з квітами й стрічками стали для нього ідеальними моделями. Художник називав цю серію своїх робіт «оргіями кольору».
На відміну від балерин з їхніми відточеними, скульптурними «па» українки привабили Дега енергією танцю, нестримним, «первісним» прагненням людської натури «вдарити в закаблуки». Невагомі балетні пачки в роботах художника змінилися на наші національні й, як казав Дега, екзотичні строї.
Проте й досі попри очевидні політичні трансформації, світ мистецтва продовжує заплющувати очі на помилку Дега у назві цієї серії пастелей і малюнків, називаючи її «Російські танцівниці».
Отже давно вже пора дати українським танцівницям Дега правдиву назву. Однак крім нас і замість нас ніхто цього не зробить. Навряд чи у цьому зацікавлений хтось крім нас. А от чи дійсно зацікавлені ми самі?
