19 травня 2016 року постановою Верховна Рада України в рамках декомунізації місто Дніпропетровськ було перейменовано на Дніпро. За відповідний законопроект проголосували 247 народних депутатів. Як зазначалося у пояснювальній записці до законопроекту, свою теперішню назву колишній Катеринослав отримав у 1926 році за назвою річки та на честь партійного, більшовицького і радянського діяча, голови ВУЦВК Г. І. Петровського, який згодом став одним з ініціаторів організації Голодомору 1932-33 років: «Назва несе у собі символіку комуністичного режиму і, згідно з законом, має бути змінена».

Проте законодавці чомусь не згадали, що місто на Дніпрі мало колись й іншу назву.

Коли у 1917 році в Україну прийшла революція і стара імперська епоха відійшла в минуле, частина міської громади, перш за все та, що бачила перспективу незалежної української держави, почала іменувати Катеринослав «Січеславом». Ця історія давно обросла безліччю легенд. Достеменно невідомо, коли саме виникла назва «Січеслав» — у 1918, 1919 році або ще раніше? Очевидці та учасники революційних подій та визвольних змагань дають різні свідчення. Так, у вересні 1919 року київська газета «Рада» повідомляла, що «Катеринослав місцевим українським учительським товариством перейменовано на „Січеслав“. Назва прищепилась». В «Українській загальній енциклопедії» (1931 р.) і «Енциклопедії українознавства» (1976 р.) подаються такі відомості: «Січеслав, назва Катеринослава у 1918 р.», тобто за часів гетьмана Скоропадського.

Письменник Яр Славутич пише, що назву вигадав нібито сам Дмитро Яворницький. При цьому у новій назві міста збереглася частина, яка означала прославляння. А оскільки славити російську імперську епоху і «часи Катерини» в ті роки вже не пристало, то до приставки «слав» замість ім'я Катерини приєднали назву Січ, маючи  на увазі Запорозьку вольницю. У цьому, звичайно ж, був певний сенс. Саме на території Катеринославщини розташовувалися майже всі відомі нам Запорозькі Січі.

Зробивши спробу перейменувати це губернське місто, українська громада намагалася таким чином почати процес культурних і історичних перетворень у напрямку українізації суспільства.  Проте цій цілі не судилося тоді здійснитися. Реально назва «Січеслав» існувала лише деякий час тільки в місцевих українських виданнях. Так, наприклад, виходили книжки з написом «Українське видавництво в Січеславі».

За радянських часів назва «Cічеслав» вживалася в діаспорі. Однак вона так і залишилася усього лише своєрідним гаслом і символом приналежності Дніпропетровська до української ідентичності. В епоху перебудови частина газет і журналів українською мовою, що почали виходили в Дніпропетровську, стали зватися «січеславськими». Засновується престижна театральна премія Придніпров'я «Січеславна». Уже в наш час створюється батальйон патрульної служби особливого призначення «Січеслав» для захисту міста від сепаратистів, терористів та контрабанди зброї.

Проте громада міста виявилась ще не готовою до перейменування Дніпропетровська на Січеслав. Варто пригадати, що деякі жителі Дніпропетровська та місцева влада взагалі виступали проти перейменування. У грудні 2015 року Дніпропетровська міськрада звернулася до парламенту з проханням зберегти назву міста та при цьому вважати, що його названо не на честь Петровського, а на честь апостола Петра.

Тому слід зазначити, що навіть перейменування міста на Дніпро уже є певним досягненням. Про це свідчать, до речі, і роздратовані коментарі з цього приводу російських посадовців та численних «русскомирцев».

Ну, а назва Січеслав, як і раніше, буде залишатися поетичним найменуванням славетного міста на Дніпрі.