Після Полтавської катастрофи 1709 року гетьман України Іван Мазепа разом з залишками козацьких та шведських військ змушений був тікати до Туреччини і згодом опинився в Бендерах (зараз Республіка Молдова), в околиці яких турецький уряд призначив їм резиденцію. Однак не минуло й місяця, як Мазепа помер, а на його місце козаки обрали Пилипа Орлика, який до того був генеральним писарем.
5 квітня 1710 року Пилип Орлик під час козацьких зборів у фортеці Тягиня уклав конституційний договір нашої країни двома мовами — староукраїнською та латинською. Документ складається з 16 статей, у яких визначено обов'язки та права учасників Війська Запорозького. Український оригінал конституції було знайдено 2008 року.
В українській історіографії й популярній літературі затвердилось уявлення, що це була перша конституція у світі. Таким чином, козацька Конституція на 81 рік старіша за польську та французьку (1791 рік) і на 77 років за американську (1787 рік).
Тим не менше, на думку багатьох вчених, це була перша Конституція в сучасному її розумінні. В ній вперше була закріплена і реалізована класична ідея поділу державної влади на три галузі: законодавчу, виконавчу і судову. Законодавча влада надавалась Генеральній Раді, яка мала стати парламентом і працювати сесійно тричі на рік. Виконавча влада розподілялась між гетьманом і Радою генеральної старшини. Всі спірні питання належали до відання Генерального суду. Досить чітко був регламентований порядок і терміни проведення виборів вищих державних керівників тощо.
Конституція Пилипа Орлика, як і сам гетьман, були увічнені не лише в численних публікаціях, а й у пам'ятниках.
Так, у 2010 році з'явився пам'ятник на честь першої конституції, який встановили в місті Бендери (Тягиня) на честь 300-річчя укладання договору.
