Мало кому відомо, що першим у світі перекладом знаменитої повісті британського письменника Джорджа Орвелла "Animal Farm" («Скотний двір", "Звіроферма") на іншу мову був український переклад 1947 року під назвою "Колгосп тварин".
Його зробив відомий згодом вчений-візантиніст, голова Міжнародної асоціації візантиністів, професор Гарвардського університету Ігор Шевченко, і видав під псевдонімом Іван Чернятинський в українському видавництві "Прометей" у Мюнхені (за іншими даними в Ной-Ульмі). Український переклад повісті-антиутопії був адресований тисячам українських "переміщених осіб", які після закінчення Другої світової війни опинилися на території окупованої Німеччини.
Цікаво, що Орвелл не лише написав передмову до українського видання, а навіть сплатив частину власних грошей на друк книжки. З листування видавців стало відомо, що близько 1500 примірників видання роману було конфісковано американською окупаційною адміністрацією в Мюнхені та за угодою передано представникам радянської влади.
Російським комуністам було чого боятися. Це й справді був небезпечний для Кремля твір – гостра політична сатира на сталінізм. За сюжетом повісті звірі (селяни й робітники), позбувшись свого хазяїна-поневолювача (царя), натомість приводять до влади нового Кнура (Леніна-Сталіна), який узурпує владу і тільки те й робить, що жере і п'є, погрузнувши в розкоші, поки інші знемагають від непосильної праці і життєвих негараздів.
Ще менш відомо, що за 60 років до Орвелла український історик і письменник Микола Костомаров використав подібний сюжет у нарисі "Скотской бунт". Цей твір, написаний, ймовірно, у 1879-1880 роках, був виданий усього лише один раз — у 1917 році, з тих пір ніде не згадувався і просто був забутий.
Твір Костомарова вперше було опубліковано з авторським підзаголовком "Письмо малороссийского помещика к своему петербургскому приятелю". Редакція пояснювала читачам: "Рукопись эта найдена при разборе бумаг покойного Николая Ивановича Костомарова и печатается с разрешения Литературного фонда, которому принадлежит право собственности на все сочинения нашего знаменитого историка".
Чи можна припустити, що Джордж Орвелл був знайомий з нарисом "Скотской бунт" і взяв його за основу при створенні своєї антиутопії? Відповісти на це питання, принаймні сьогодні, непросто. З одного боку, формальних і змістовних збігів у "Скотському бунті" Костомарова і перших розділах "Скотного двору" Орвелла дуже багато. З іншого — малоймовірно, щоб англійський письменник, який не знав російської мови, міг скористатися текстом твору, що, по суті, канув у Лету одразу після того, як його було опубліковано.
